Інформація
  • Переглядів: 234
  • Автор: Moderator
  • Дата: 30-01-2019, 09:33
30-01-2019, 09:33

Всеволод Нестайко: той, що дарує дитинство

Категорія: Стрічка / Для учнів та студентів / Учнівський вісник

Чарівник із країни сонячних зайчиків, український Марк Твен — як тільки не називали автора найкращих українських дитячих романів та казок. У три роки Всеволод Нестайко лишився без батька, коли того, колишнього січового стрільця, заарештували. В одинадцять пізнав лихо війни, коли Київ окупували фашисти. А далі «Тореадори з Васюківки», «В Країні Сонячних Зайчиків», «Незвичайні пригоди у лісовій школі» — майже не мавши дитинства, він присвятив життя тому, щоб дарувати казкове, сповнене пригод дитинство мільйонам українців. Для його творів характерно гумористичне обігравання імен та ситуацій. 
 
Всеволод Зіновійович Нестайко народився 30 січня 1930 року  у м. Бердичів Житомирська область. Окремо варто згадати про сім'ю Всеволода. Його дідусь був відомим громадським діячем, деканом і парохом Української Греко-Католицької церкви у Бучачі. Подейкують, що саме від нього, хлопець  успадкував чудове почуття гумору. Батько письменника загинув у концтаборі, коли сину було всього три роки. Чекісти заарештували його за те, що він був Січовим Стрільцем і воював на боці УГА. Мама викладала російську мову і літературу ще до війни, потім стала сестрою милосердя в російській армії. Коли почалась Перша світова, їх з батьком розділила лінія фронту. В часи Другої світової та німецької окупації, жінка відкрила підпільну школу, де її 11-літній син навчався з іншими дітлахами. Всеволод не дуже любив згадувати цей нелегкий час. Та воно і зрозуміло. Кому захочеться пережити таке ще раз.

І все ж, незважаючи на важке дитинство, Всеволоду якимось чином вдалось зберегти оптимізм і бажання дарувати посмішки. Хоча, хто зна, можливо це протест проти відібраного та спаплюженого війнами, окупацією та радянщиною, дитинства.
 
Через важкі реалії війни, кілька класів школи Всеволоду довелося пропустити, надолужував все що міг самотужки. Дуже любив читати пригодницькі шедеври Джека Лондона, Жюля Верна, Миколи Трублаїні й частенько мріяв про море, кар'єру капітана і мандрівки в далекі краї. Однак через проблеми із зором, нездатність розрізняти зелений та червоний кольори, мрії так і залишились мріями. По закінченню школи був філологічний факультет Університету ім. Тараса Шевченка. 

П'ятдесятирічна кар'єра письменника почалась з журналів "Дніпро", "Піонерія" і "Барвінок" та з видавництв "Молодь" і "Веселка". Тут йому пощастило познайомитись з відомими українськими письменниками: Наталею Забілою, Максимом Рильським, Павлом Тичиною…
 
Чому саме дитячі книги? Вочевидь, "серйозність" і рутина дорослого життя були не зовсім тим, чого прагнув письменник. Сам Всеволод про свій вибір казав так: "Коли я став по-справжньому дорослим, мені страшенно захотілося повернутись назад у дитинство — догратися, досміятися, добешкетувати... Вихід був один — стати дитячим письменником. Так я й зробив. І, пам'ятаючи своє невеселе дитинство, я намагався писати якомога веселіше".?
 
Останній його твір "Найновіші пригоди Косі Вуханя та Колька Колючки" вийшов з-під пера в 2009 році. Того ж року казка Нестайка "Дивовижні пригоди в лісовій школі" стала однією з найпопулярніших в Україні. Приємно, що Всеволод став одним з тих, хто таки отримав заслужене визнання ще при житті!
 
І наостанок, кілька афоризмів і просто мудрих думок від Всеволода Нестайка:

"Ось дивно: якщо ти зробиш людині добро, вона стає тобі приємною".

"Тільки оптимісти зможуть будувати вільну незалежну державу".

"Взагалі, я вважаю, що дитяча дружба - це щастя. Якщо це вірна дружба, вона зберігається на все життя..."

"Всі діти в чомусь здібні, талановиті, вони дуже різні і чимось дуже цікаві. Але, як на мене, є недолюблені, ті, яким недодали уваги в дитинстві. Саме від дорослих залежить, кого вони виростять і чи будуть їхні діти успішними і щасливими".
 
"Неволя - це найстрашніше, що може бути в світі - коли йдеш ти з мамою по вулиці, тримаєшся, а будь-який фашист може штовхнути твою маму, образити, і ти нічого не можеш вдіяти. У 1941-му році мені було 11 років, і з того часу я став дорослим, напевно. Дитинства у мене вже не було".

"Я вірю в добро... Вірю в людську гідність... Вірю в те, що все-таки в душі кожного існує Господь Бог, і в кожного він свій... Вірю в єдиного Господа... І він не стільки на іконах і в церквах, скільки в душах людських. Розумієте, у кожного, якщо він чесний, порядний, добрий і чуйний, то у кожного, так би мовити, свій Господь".

"Я пишаюся, що не вийшов із дитинства, що зберіг дитячу душу. Це підтримує мене в нашому жорстокому світі і дає сили творити."

скачать dle 10.4фильмы бесплатно

Контакти

Адреса:
вул. Грушевського, 1, м.Чернівці, 58010
Телефони:
55-29-66, 57-32-84(факс)
Пошта:
doncv@ukr.net

Архiв новин

Вересень 2019 (41)
Серпень 2019 (93)
Липень 2019 (65)
Червень 2019 (136)
Травень 2019 (197)
Квітень 2019 (138)

Команда сайту

Адміністратор:
Смольницький Анатолій Ігорович
Пошта:
doncvpress@ukr.net

Весь контент доступний за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International license, якщо не зазначено інше