» » Він мав талант людяності. І вроджений, і вистражданий…
Інформація
  • Переглядів: 785
  • Автор: Moderator
  • Дата: 23-04-2015, 12:33
23-04-2015, 12:33

Він мав талант людяності. І вроджений, і вистражданий…

Категорія: Стрічка / Для учнів та студентів

Сьогодні, 23 квітня 2015 року, виповнюється 95 років від дня народження Тютюнника Григорія Михайловича (1920-1961), українського прозаїка, поета.
Наблизитися до розгадки його неперевершеного таланту можна тільки за умови глибокого вивчення життєвого і творчого шляху, котрий для Григорія Тютюнника є неподільною єдністю, бо саме з його ще раннього світогляду, життєвих вражень, найперше – з дитинства та юності, викристалізувалося самобутнє художнє світовідчуття. Якщо ж говорити про індивідуальний образ світу митця, то значною мірою він сформувався теж у роки дитинства, досягнувши в літературній творчості майже всеохопної ідентичності з національним образом світу, який притаманний українському народові. Саме ця подібність, внутрішня спорідненість і визначають справжній талант (чи навіть геніальність) і є домінуючою ознакою художньої досконалості в усі часи.
Творчість Григора Тютюнника дає психологічно-характерологічний зріз соціального життя українства 60-70-х років ХХ століття, завдяки чому є, по суті, неперевершеним художнім документом епохи, що апелює до емоційного сприйняття читача – найбільш глибокого й точного. Вона несе в собі потужний людинознавчий потенціал, але, попри численні намагання «збирати стиглі плоди Тютюнниківського таланту».
«…ні в любові, ні в стражданні, ні в захопленнях, ні в сумі пекельному. Неприкаянний я»,– записав Григір Тютюнник у своєму щоденнику, вихлюпуючи з самого дна душі неперебутній біль і силкуючись пізнати складну свою, незбагненну й ним самим людську натуру, свою долю, у якій, як у краплині води, відбилася доля рідного народу. Письменник усвідомлював і осмислював усе, чим займався: психологія власної душі й психологія творчості переплелися в його долі в досить органічній сув’язі. Власне, щоденник Григора Тютюнника – це психологічна рентгенограма душевного життя людини не тільки вдумливої, а й совісливої, рефлексивної, здатної до нещадного самоаналізу.
«Думати на папері» – такою була концептуальна письменницька самонастанова Григора Тютюнника, який розвивав у собі хист людинознавця.  «Питають часто, над якою темою працюю. Ніколи не працював над темою. Завжди працюю над почуттями, що живуть навколо мене і в мені»; «Написати добре – значить не написати нічого зайвого»; «Не можна писати новели мовою роману»; «Я не знаю тяжчого почуття, ніж невдоволення написаним. Воно їсть душу, як іржа залізо. Здається, немає точнішого визначення». Він обстоював власний кодекс добра і зла, заґрунтовуючи свої етичні погляди в народні уявлення та вірування, усталені у правічних традиціях. У цій ієрархії чеснот української людини найпочесніше місце віддавав доброті, совісливості, чесності, милосердю.
«Григір Тютюнник – це Григір Тютюнник, – писав у своїх спогадах про письменника Павло Мовчан. – Такого у нас не було і ніколи не буде. Він ніби певний підсумок у нашому національному бутті».

Він мав талант людяності. І вроджений, і вистражданий…


 

 


скачать dle 10.4фильмы бесплатно

Контакти

Адреса:
вул. Грушевського, 1, м.Чернівці, 58010
Телефони:
55-29-66, 57-32-84(факс)
Пошта:
doncv@ukr.net

Архiв новин

Квітень 2020 (2)
Березень 2020 (86)
Лютий 2020 (150)
Січень 2020 (108)
Грудень 2019 (75)
Листопад 2019 (151)

Команда сайту

Адміністратор:
Смольницький Анатолій Ігорович
Пошта:
doncvpress@ukr.net

Весь контент доступний за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International license, якщо не зазначено інше