» » » » Корекційно-розвиваюча програма : «Розвиток емоційно-вольової сфери та творчих здібностей дітей з вадами слуху»
Інформація
  • Переглядів: 10047
  • Автор: admin1
  • Дата: 5-12-2011, 15:57
5-12-2011, 15:57

Корекційно-розвиваюча програма : «Розвиток емоційно-вольової сфери та творчих здібностей дітей з вадами слуху»

Категорія: Навігація / Скриня педагогічних думок / Психологія

Вступ

Проблема вивчення особистості глухого як соціальна проблема вперше була поставлена й осмислена Л. С. Виготським, що обґрунтував положення про те, що інтеграція особистості нечуючого в суспільство чуючих може здійснюватися тільки шляхом його включення в різноманітну соціально значиму діяльність.
Порушення слухової функції накладає певний відбиток на розвиток особистості з порушенням слуху, ставить його в специфічні умови існування в соціальній сфері, звужує коло спілкування, обмежує діапазон соціальних зв'язків. Виникає своєрідність суб'єктивних відносин людини з недоліками слухової функції до навколишнього світу й до самого себе.

У результаті недостатнього розвитку мовлення, меншого обсягу знань, якими володіє дитина, яка не чує, у порівнянні з чуючими однолітками, а також обмеженістю спілкування з оточуючими, виявляється більш уповільнений темп становлення особистості нечуючої дитини. Це проявляється у відносній вузькості пізнавальних інтересів, у недостатній поінформованості про різні області життя суспільства.
Більш тривалий час зберігається неадекватність самооцінки. Самооцінка й оцінка товаришів нерідко бувають ситуативними, часто залежать від думки педагога, спостерігаються випадки некритичності самооцінок, переважає завищена самооцінка навіть у старшокласників.

Нестійкістю й неадекватністю відрізняється й рівень їхніх домагань, що часто не відповідає можливостям школярів з вадами слуху і є завищеним. Рівень домагань глухих учнів у навчальній діяльності характеризується високою лабільністю, особливо помітної в молодшому шкільному віці.

З віком стійкість оцінок і критичність дітей, які не чують, підвищуються. Глухі діти порівняно пізно довідуються про свій дефект. Відомо, що маленькі глухі діти не здогадуються про роль слухового аналізатора в спілкуванні з оточуючими. Лише поступово вони усвідомлюють значення слуху для пізнання навколишньої дійсності, для спілкування.

Перші ознаки усвідомлення свого дефекту й пов'язані із цим переживання відзначаються у віці 6-8 років. У молодших школярів проявляється емоційно-вольова незрілість, що виражається в схильності до афективних вибухів, наслідування, сугестивності й ін. Ці прояви зменшуються до підліткового і юнацького віку. Саме цим був обумовлений вибір програми , її тематика, та вікова категорія дітей.

Морально-етичні уявлення нечуючих, хоч в цілому відповідають соціальним критеріям суспільства, проте відрізняються деякою однобічністю, переважним користуванням конкретними поняттями без обліку проміжних, відносних оцінок.
Використання словесних позначень певних емоцій здійснюється молодшими школярами з вадами слуху лише в добре знайомих життєвих ситуаціях. Визначення причин яких-небудь емоцій значно ускладнюється у дітей, звичайно називаються чітко зовні виражені обставини. Багато емоційних станів, соціально-моральні почуття залишаються зовсім незнайомими нечуючим школярам до середнього шкільного віку.
Розвиток емоційної сфери школяра, що не чує, затримується через малу доступність виразної сторони мовлення й музики, більших труднощів залучення до літератури. Разом з тим слід зазначити значні можливості вираження емоцій у міміці й пантоміміці, використовуваних дітьми з порушенням слуху в спілкуванні. Емоційний розвиток слабочуючих школярів також має ряд особливостей. Виявляється обмеженість або недостатність відомостей про емоції, труднощі їхньої вербалізації. Найбільш знайомими виявляються слова, що позначають такі емоції, як радість, гнів і страх; найменш знайомими - сором, інтерес, провина.

Рівень розвитку емоційно-експресивних засобів мови слабочуючих школярів у більшості випадків є недостатнім. Школярі з порушенням слуху, які мають знижений, обмежений рівень мовного розвитку, по кількості правильно підібраних синонімічних рядів, що описують емоції, значно поступаються своїм одноліткам з більш високим рівнем розвитку мовлення. Для них найбільш складним є ідентифікація емоцій і їхня вербалізація. В умовах достатнього розвитку емоційно-експресивних засобів мови ідентифікація й диференціація емоцій протікають більш успішно. Найменш розпізнаваними емоціями, зображеними на піктограмах, виявилися емоції сорому, страху, гніву й провини.

Значні труднощі у нечуючих школярів (молодших підлітків) виникають при встановленні причин виникнення емоцій людини й при вербалізації як власних, так і чужих емоцій, а також емоційних станів. Через недорозвинення мовлення й обмеженості спілкування з навколишніми особистий, емоційний досвід школярів з порушенням слуху значно збіднений.

Недостатній або низький рівень емоційного розвитку школярів з слуховою депривацією обумовлений рядом причин: недорозвиненням мовлення (зокрема, емоційно-експресивних засобів мови), недостатньо сформованими вміннями й навичками ідентифікації й диференціації емоційних проявів навколишніх і, як наслідок, власною непродуктивною емоційною реакцією.

Також досить потужним фактором для «запуску» активної діяльності може стати потреба дитини в самовираженні, самоствердженні, для реалізації якої діти широко використовують творчість. Тому у програмі особлива увага приділяється арт-терапії.
Арт-терапія - це лікування за допомогою залучення дитини до мистецтва. При цьому дитина вчиться спілкуватися з навколишнім світом на рівні екосистеми, використовуючи образотворчі, рухові, тактильні й зорові засоби. Вона має можливість самостійно виявляти свої почуття, потреби й мотивацію своєї поведінки, діяльності й спілкування, необхідні для повноцінного розвитку й пристосування до навколишнього середовища.

Основна увага при проведенні корекційної арт-терапії приділяється ставленню дитини до своєї діяльності, своїх малюнків, гри і т.ін. Головне завдання спрямоване на розвиток мотивації дитини до діяльності, відбір прийомів арт-терапії для кращого формування мотиваційної сфери в дітей з різними формами органічного ураження нервової системи та слухової депривації.

Творчу діяльність, як метод корекції, доцільно використати в комплексі функціонально-системної медико-соціальної реабілітації дітей з обмеженими можливостями здоров'я. Застосування арт-терапевтичних засобів підвищує пізнавальну активність дітей, сприяє сенсорному й руховому розвитку, концентрує увагу. Крім того, арт-терапія дозволяє здійснювати більш ефективний вплив на формування емоційної сфери, спонукає до подальшого розвитку компенсаторних властивостей збережених функціональних систем.

Психолого-педагогічна корекція за допомогою творчої діяльності в дітей з обмеженими можливостями здоров'я (клініко-синдромологічними формами органічного ураження нервової системи, слухової дисфункції, мовного недорозвитку тощо) має свої особливості й визначає доцільність обліку загальних і індивідуальних напрямків і умов роботи, а саме: віку дитини, ступеня зрілості всіх функціональних систем, індивідуальних властивостей його особистості.

Загальні напрямки й умови проведення арт-терапії схожі на інші методики педагогічної корекції, що використовуються в реабілітації дітей з особливими потребами.

У процесі корекційно-розвиваючої роботи з дітьми, які не чують, відбувається вдосконалення розуміння емоційних станів і почуттів людини. При формуванні мовних здібностей у глухих дітей виявляється прагнення спілкуватися усним мовленням, усвідомлення її значимості для соціально-психологічної адаптації у світі чуючих людей.

programa-rozv.-em.-vol.sf.1.doc [118.5 Kb] (cкачувань: 1072)скачать dle 10.4фильмы бесплатно

Контакти

Адреса:
вул. Грушевського, 1, м.Чернівці, 58010
Телефони:
55-29-66, 57-32-84(факс)
Пошта:
doncv@ukr.net

Архiв новин

Жовтень 2020 (59)
Вересень 2020 (56)
Серпень 2020 (53)
Липень 2020 (50)
Червень 2020 (83)
Травень 2020 (116)

Команда сайту

Адміністратор:
Смольницький Анатолій Ігорович
Пошта:
doncvpress@ukr.net

Весь контент доступний за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International license, якщо не зазначено інше