Інформація
  • Переглядів: 3696
  • Автор: admin1
  • Дата: 1-11-2011, 16:00
1-11-2011, 16:00

Творчість на кожному уроці

Категорія: Навігація / Скриня педагогічних думок / Початкові класи

З.О.Олійник,
Вчитель початкових класів
Хотинської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1

Творчість на кожному уроці


Перехід суспільства до ринкової економіки, реформування сучасної школи зумовлює зміни системи професійно-педагогічної підготовки у вищих закладах освіти. Реалізація гуманістичної педагогіки передбачає перехід від авторитарно-дисциплінарної моделі організації навчально-виховного процесу до особистісно-орієнтованої, за якою особистість школяра є творчою індивідуальністю.

Професійно-педагогічна діяльність учителя багатогранна. Він виконує функції вихователя, організовує навчання, позаурочну та позашкільну діяльність учнів, що потребує нового підходу до технології практичної реалізації концепції формування вільного громадянина, творчого, активного, здатного розв’язувати завдання, які забезпечують поступ нації. Учитель творить людину. У справжнього вчителя – найважче і водночас найрадісніше життя, складна творчість, він має володіти надзвичайно тонкими інструментами, якими впливає на людську душу і які постійно вдосконалює. А ще вчитель має володіти творчою таємницею свободи вибору форм і методів. Саме вчителі покликані нести духовність і формувати дитячі душі.

М.Т.Рильський писав: «Нема мудріших, ніж народ учителів, у нього кожне слово – це праця, це натхнення, це людина!».

Розпочинаючи свою трудову діяльність, я зрозуміла, що навчання і виховання дітей потребує від вчителя палкої любові до них, повної віддачі сил, глибоких знань, творчості. Кого люблять діти? Хто не такий, як усі, хто щодня радує їх новиною, хто не буденно сіра, а святкова творча особистість.

Як не погасити вогник цікавості дитини, а розпалити справжній факел? Як навчити дитину вчитися самостійно? Як уникнути пасивності учнів на уроці? Як «свій» урок зробити «їхнім» уроком? Як учительське «треба» перетворити на учнівське «хочу»? Відповіді на ці запитання я знаходжу, впроваджуючи в практичну роботу інноваційні технології та ігрові прийоми, придумуючи щось своє, що дає можливість учням не відсиджувати, а проявляти себе – як особистість, партнер. Намагаюсь постійно вносити новизну, оригінальність у свою щоденну роботу, прагну до нестандартного. Мій банк ідей педагогічної творчості складають такі форми, методи та прийоми навчання: інсценізація – один із ефективних прийомів навчання; гра, що підвищує розумову активність; прийом орфографічного читання; різноманітні форми уроків: урок-КВК, урок-подорож, урок-засідання, урок-конференція, урок-вікторина. У впровадженні інноваційних методів і технологій я перш за все керуюся п’ятьма основними заповідями, зокрема любити, вірити, знати, поважати та розуміти дитину як основний об’єкт і суб’єкт навчальної діяльності.

Розумію, що уміє вчити той, хто вчить цікаво. Тому кожен урок намагаюсь перетворювати на свято, на справжній феєрверк знахідок. Для мене урок – це веселка, що підтримує пізнавальний вогник інтересу, це світ цікавого і захоплюючого. Наприклад, на уроці-вернісажі у гості до дітей приходить казка. Вони зустрічаються із минулим, ведуть репортажі, досліджують, проводять судові засідання, телепередачі.

Працюючи над проблемою «Розвиток творчих здібностей учнів», я розумію, що повинна виховати творчу особистість. Тому особистість вважаю пріоритетом педагогічної діяльності, в навчанні прагну розвивати творчий потенціал, формувати почуття впевненості у власних силах, вміння поважати себе та інших.

У кожного творчо працюючого вчителя є своє педагогічне кредо, яке визначає сутність, принципи його праці, для мене це: навчати – щоби знали, навчати – щоб уміли, навчати – щоб творили.

Кожен вчитель розуміє, що на успішність учня впливає багато різноманітних факторів, одним із найважливіших є вміння свідомо, правильно, виразно та швидко читати. Дитина, яка не вміє добре читати, переживає великі труднощі при виконанні домашніх завдань. Їй не цікаво на уроках, вона приречена на розумову обмеженість і зубріння.

Навчити добре читати непросто. Необхідно створити для дитини сприятливі умови. Я займаюся цим питанням уже декілька років. Особливу увагу надаю читанню вголос. Адже це дає змогу керувати діяльністю школяра і вчасно допомагати на перших кроках, коли дитина вчиться читати склади різних типів та зливати їх у слова.

На уроках читання намагаюся використовувати різноманітні види: беззвучне, вголос, пошепки, комбіноване, суцільне і вибіркове читання. Будую уроки так, щоб кожна дитина виявила оригінальну думку, створила свій особливий образ, дбаю, щоб атмосфера творчого пошуку поєднувала натхнення і живу думку. Часто використовую ігри: «Блискавка», «Телеведучі», «Вовк та заєць» тощо. У своїй роботі люблю використовувати скоромовки, що сприяє виробленню дикції, правильної артикуляції, підвищує культуру усного мовлення. Також прищеплюю інтерес, любов до народної творчості, вживаючи прислів’я та приказки. Досить часто демонструю зразки швидкого, правильного, виразного читання сильніших школярів, а потім – учнів з низькою технікою читання. Такий диференційований прийом впливає на дітей позитивно, викликає бажання прочитати текст якнайкраще.
Моєю настільною книгою була і залишається «Вчися читати, малюк!» В.Едігея.

Намагаюся вдало використовувати даний матеріал у своїй роботі. Методика Валерія Борисовича дає можливість розв’язати таку важливу проблему, як підвищення техніки та розумової активності дітей. Оволодівши такою технікою читання, дитина з цікавістю і читає, і пізнає: читання стане основою її успішної навчальної діяльності. Досить часто на уроках використовую один із ефективних прийомів навчання і виховання – інсценізацію. Виконуючи такі завдання, учні навчаються не лише виразно читати, а й мовлення їх стає багате інтонаціями, образне.

Одним з головних завдань школи на сучасному етапі є розвиток активного, самостійного, творчого мислення дитини та пізнавального інтересу. З першого дня перебування дитини в школі ціленаправлено працюю над розвитком навичок мовленнєвої діяльності, навчаю школярів осмислювати зміст слова, добирати до них близькі та протилежні за значенням, виробляю уміння правильно застосовувати слова в уснім і писемнім мовленні, виховую мовне почуття, смак до художнього слова, прищеплюю інтерес до мови, бажання пізнавати в рідній мові щось нове, відкривати для себе маленькі таємниці мовної глибини.

Розглянемо можливості розвитку творчої уяви засобами образного слова, роль якого важко переоцінити. За нашим переконанням, це не тільки шлях пізнання дійсності, а й самовираження дитячої особистості: від самостійної думки («Це я сам побачив», «Це я сама придумала») до складання казок, віршів, розповідей. Мої спостереження і вивчення досвіду вчителів переконують у високій ефективності для розвитку творчої уяви таких видів завдань на уроках української мови та читання: складання творів-мініатюр за опорними словами і словосполученнями; творів-описів на основі особистих спостережень у природі; придумування казок, віршів. Часто на уроках української мови та читання разом з учнями вміло занурюємося в цікавий світ уяви і фантазії. Я намагаюся зробити слово «зброєю» краси. Визначаючи мету цієї роботи в початкових класах, я поділяю думки В.О.Сухомлинського про те, що «вчити поетичної творчості треба не для того, щоб виростити юних поетів, а щоб облагородити кожне «юне серце», а це так
а ж можлива справа, як навчити писати і розв’язувати задачі.

Кожен з моїх учнів відчувають радість творчості, бачать в красі доброту, духовне благородство. Б.Асаф’єв писав: «Дитина, що випробувала радість творчості навіть у самому мінімальному ступені, стає іншою, ніж дитина, що наслідує актам інших». Спілкування з прекрасним надихає і самих дітей робити перші кроки в поезію. Творчі роботи моїх учнів неодноразово друкувалися і друкуються в дитячій газеті «Долонька».

На уроках математики, природознавства, образотворчого мистецтва вся система завдань побудована таким чином, щоб діти засвоювали не тільки теоретичні знання, але й уміли аналізувати, порівнювати, узагальнювати, мислити за аналогією. Широко використовую інтелектуальні ігри, кросворди, ребуси, зашифровані диктанти. Вони сприяють пізнавальній активізації дітей, розвивають їхню уяву, кмітливість, спостережливість. Майже кожне завдання потребує творчої роботи: придумай, знайди, порівняй, накресли, перевір, склади програму дій, розшифруй. Це розвиває не тільки розум, але й волю, почуття, духовні потреби. Учень знаходиться у ролі постійного дослідника, розвивається гнучкість, рухливість його мислення. Ось приклади таких завдань:
Математичний диктант (зашифрований)
Кожна відповідь відповідає порядковому номеру букви в алфавіті. Діти намагаються вірно обчислити, щоб вийшло слово, пригадуючи алфавіт. Вчитель проводить коротку бесіду, темою якої є дане слово, повторює його правопис.

- суму чисел 14 і 13 зменшили в 9 раз 3 в
- записати частку чисел 49 і 7 7 е
- записати число 32 без одного десятка 22 с
- знайти різницю чисел 140 і 122 18 н
- скільки буде, коли від 100 відняти 99 1 а
Цікаві завдання
- Об 11 годині ночі йде дощ. Чи можлива через добу сонячна погода?
- Автомобіль їде від Хотина до Чернівців 1 годину. А назад – цілих 60 хвилин. Чому така різниця?
- Записати парні числа, які діляться на 7.

Безумовно, дитина починає творити там, де сам учитель – творець, який глибоко проникає у індивідуальність, внутрішній світ кожної дитини, відшукує ті методичні шляхи, які б сприяли її збагаченню і розвитку. Вчителі постійно дбають, аби сформувати у дітей знання, уміння і навички, передбачені програмою, та не менш важливим вважають розвивати здібності кожного, бажання і вміння вчитися, відчувати радість пізнання. Творчі пошуки нового, неординарний підхід до процесу навчання та виховання сприяють творчій атмосфері на уроках у початкових класах.
Щоб відкрити перед учнями іскорку знань, учителеві треба увібрати море світла, ні на хвилину не відходячи від променів вічно сяючого сонця Знань, людської мудрості. У самій своїй основі педагогічна праця – справжня творча праця – стоїть близько до наукового дослідження. Учитель – це той же вчений, але в своїй особливій лабораторії, де він всебічно вивчаючи учнів, невпинно творить, щоденно веде пошуки найдосконаліших методів проектування доль і душ людських. Тому намагаюся бути вчителем-новатором, вчителем творцем. Стараюсь віддавати дітям багато сил та енергії.

Значну увагу приділяю позакласній виховній роботі, використовуючи при цьому своє уміння малювати, співати, танцювати. Розумію, що виховні заходи – своєрідна школа радості для дітей. Тому намагаюся, щоб вони були завжди насичені цікавим змістом, ігровими моментами, щоб на них вміло пов’язувалась література, музика, хореографія і мистецтво. Саме тому вдало проводжу виховні заходи: «Козацькі забави», «Лицарський турнір ввічливості», «Міс класу», «Супер-татусь», «Українка я маленька, українці – батько й ненька», «Мій тато і я», «Тато, мама і я – спортивна сім’я».

Нещодавно проводила «Козацькі забави», де змагалися дві команди козачат. Назви команд, імена отаманів (Крутивус і Вернигора), одяг, підбір ігор, музичних відеокліпів, гуморесок – все відповідало певній тематиці і тісно пов’язувалось між собою.

Працюючи, зрозуміла, щоб мати доступ у дивний палац, ім’я якому «Дитинство», ми повинні перевтілюватися, ставати якоюсь мірою дитиною. Найкращий учитель для дитини той, хто духовно спілкуючись з нею, забуває, що він учитель і бачить у своєму учневі друга, однодумця. Чуйний педагог ніколи не забуває, що він сам був дитиною. Одна з форм педагогічної освіти вчителів – сюжетно-рольова гра. Необхідною умовою її правильної організації є попереднє теоретичне опрацювання та осмислення вчителем ролі в структурі педагогічної і суспільної діяльності. Тому, готуючи позакласні заходи, підбираю різного характеру ігри.

Відомо, що родинність – основа національного становлення особистості. Саме тому робота з батьками не залишається поза моєю увагою. Намагаюся вміло та ефективно використовувати потенціал сімейного, батьківського виховання. Батьки моїх учнів є постійними учасниками навчально-виховного процесу, співавторами, співрозмовниками, моїми однодумцями. Вони охоче стають помічниками в усіх справах: проведенні дитячих свят, екскурсій, оформленні та створенні затишку в класі, різноманітних шкільних заходах.

Без педагогів з неординарним мисленням сучасна школа просто неможлива. Адже тільки такі вчителі здатні виховати творчу особистість, а не пересічного «середняка». Учителя, котрий працює творчо визначає звичка вносити новизну, оригінальність у свою щоденну роботу. Природність таких дій педагога сприяє розкутості учнів, розкріпаченню їхньої творчої уяви, а це і є передумова формування творчих особистісних якостей.

Майбутнє українського народу нині сидить за шкільними партами, воно ще надто наївне, довірливе, щире й готове сприймати навколишній світ і розумом і серцем. А суспільство в майбутньому буде таким, які уявлення про світ ми виховаємо у дітей сьогодні. Отож без творчого вчителя не може бути ні нової школи, ні нового суспільства, ні вільної України.скачать dle 10.4фильмы бесплатно

Контакти

Адреса:
вул. Грушевського, 1, м.Чернівці, 58010
Телефони:
55-29-66, 57-32-84(факс)
Пошта:
doncv@ukr.net

Архiв новин

Березень 2020 (82)
Лютий 2020 (150)
Січень 2020 (108)
Грудень 2019 (75)
Листопад 2019 (151)
Жовтень 2019 (150)

Команда сайту

Адміністратор:
Смольницький Анатолій Ігорович
Пошта:
doncvpress@ukr.net

Весь контент доступний за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International license, якщо не зазначено інше