Главная > Математика > Формування мотивації навчання на уроках математики

Формування мотивації навчання на уроках математики


15-12-2011, 11:25. Разместил: admin1
Досвід вивчено та узагальнено Біляніною Ольгою Ярославівною, завідувачем НМЦ природничо-математичних дисциплін ІППО Чернівецької області у 2011 році

У У сучасних умовах розвитку суспільства на перший план постає потреба забезпечення належної якості математичної підготовки учнів. Це обумовлено насамперед тим, що все більше спеціальностей потребують високого рівня математичних знань, умінь і навичок.

Для забезпечення якості освітньої роботи Юлія Олександрівна обрала методичну проблему: «Формування мотивації навчання на уроках математики».
Обгрунтування вибору цієї проблеми. Практика і досвід організації діяльності з учнями доводить, що в багатьох з них занижена мотивація навчання. Досягнення високих результатів відбувається тоді, коли забезпечується узгодженість між діяльністю вчителя і учня, тобто коли цілеспрямовані зусилля вчителя збігаються з власними зусиллями учня у навчанні.

Педагогічне кредо вчителя ілюструє вирішення цієї проблеми: «Розум дитини — не амфора, яку слід заповнити, а смолоскип, який треба запалити».

Вчитель вважає, що не через насичення дитячої свідомості великою кількістю фактів і теоретичних відомостей досягається справжня мета навчання і виховання, а лише через задоволення внутрішнього прагнення учня досягти рівня «Людини-особистості», відчути радість пізнання і творчості.

Працюючи 15-ий рік в школі все більше вчитель переконується, що лише при достатній мотивації навчання учень зможе чітко усвідомлювати значення вивчення кожної теми для життя та особистісного розвитку. Принцип мотиваційного забезпечення навчального процесу, на її переконання, має важливе значення при викладанні математики. Отже, на думку вчителя, у навчальний процес необхідно вводити такі моделі навчання, які органічно поєднуються із традиційними формами та методами та легко застосовувати на різних етапах уроку.

У своїй роботі Юлія Олександрівна використовує спосіб інтеграції таких сучасних технологій:
- інтерактивні технології навчання;
- особистісно орієнтоване навчання;
- використання мультимедійного обладнання для унаочнення та підсилення ефективності навчального процесу.

Ось чому розкриттю структури навчальної діяльності, її пізнавальних та мотиваційних аспектів, потреб у самореалізації Юлія Олександрівна надає особливого значення. У зв'язку з цим вона урізноманітнює методи навчання, адже стандартне застосування методів навчання швидко набридає школярам: якщо учень постійно займається одноманітною за структурою навчальною діяльністю, він втрачає інтерес до уроку, оскільки на розвиток зацікавленості учнів наукою впливає і зміст навчального матеріалу, і методика його представлення школярам.

Важливе місце у педагогічній практиці Юлія Олександрівна займає ігрова форма навчання, адже гра існує стільки, скільки існує людство. Що більше, ніж гра, здатне зацікавити на уроці? Гру розглядає вчитель не лише як зарядку для мозку, а і як шлях до пізнання світу.

Елементи досвіду Юлії Олександрівни можна простежити під час проведення як стандартних так і нестандартних уроків: вікторина, конкурс, подорож, “круглий стіл”, судове засідання, ділова гра, КВК тощо. Такі уроки викликають зацікавленість, їм передує велика дослідницько-пошукова робота, проектна діяльність, так як творча праця учнів підвищує пізнавальну активність, самостійність, допомагає їм самореалізуватися. Зокрема, вчитель застосовує різні інтерактивні технології, до прикладу: «карусель» при вивченні, наприклад, теми «Рівняння» в 5 класі; «ажурна пилка» на уроках геометрії з теми «Теорема Піфагора та різні способи її доведення» у 8 класі, «Арифметична прогресія, її властивості. Формула n – го члена арифметичної прогресії» у 9 класі; ділова гра «Властивості тригонометричних функцій. Журналістське розслідування» у 10 класі.

Збільшення розумового навантаження на уроках математики заставляє задуматися над тим, як підтримати у дітей інтерес до матеріалу, що вивчається, їх активність впродовж всього уроку, тому вчитель переключає увагу учнів, змінюючи форми роботи. Для цього вона використовує математичні диктанти, метод «павутинки», математичний футбол, логічні хвилинки тощо.

Мотивація або прагнення дитини до навчання є одним з найважливіших чинників, що забезпечують успішне викладання. В процесі набуття педагогічного досвіду вчитель все більше переконливо стверджує, що мотивація – не природжена, а надбана якість; потрібно добре знати методи і прийоми, які сприяють зростанню мотивації учнів і їх бажанню вчитися, а також вміти ці методи застосовувати на практиці.

Для уроків Юлії Олександрівни характерними ознаками є:
• підготовка не лише теоретиків, які машинально виконують математичні задачі, а людей, які здатні застосувати свої знання для будь-яких життєвих ситуацій;
• проводити уроків не для учнів, а разом з ними;
• спрямовувати діяльність не на клас в цілому, а на особистість кожного учня;
• забезпечити повне засвоєння навчального матеріалу на уроці.

Але, щоби спонукати учнів до активної співпраці на уроці, вчитель забезпечує їх оперативним зворотним зв'язком, що змушує учнів не лише мобілізувати свої розумові здібності, але і дає їм можливість швидко перевірити результативність своєї праці. Для цього вона використовує тестові завдання різного роду, а також інтерактивні комп’ютерні програми. Тоді учні мають оперативну інформацію про рівень своєї обізнаності, що спонукає їх активізувати мислення, а разом з тим стимулює поліпшувати свої знання та вміння.

Одним з головних чинників, який впливає на мотивацію учнів, є інтерес до математики, він полягає у залученні матеріалу з життя самого учня, використання прикладів, що відносяться до його навчання і накопиченого досвіду. Такий зв'язок додає зацікавленість навчанню, опираючись на теоретичні засади з проблем мотивації, потрібно не просто викладати свій предмет, а вміти аналізувати зміст того, чим уже володіє учень із запропонованої теми, що він про це думає, де він з цим уже зустрічався або де може зустрітися.

Логіка процесу навчання полягає в русі від представлення матеріалу через пояснення до розуміння, узагальнення, використання набутих знань на практиці. Прагнення до знань актуальних і прикладних у людей вище, ніж до абстрактних і непрактичних. Теоретичним знанням і завданням математики, пов'язаним із життєвою потребою будь-якої людини вчителем приділяється на уроках багато уваги. Важлива при цьому роль відводиться розв’язуванню задач прикладної спрямованості, зокрема на уроках «Розв’язування задач прикладного змісту на прогресії», «Математичне моделювання», «Додавання додатних та від’ємних чисел», «Відсоткові розрахунки», «Розв’язування задач за допомогою рівнянь».

Компоненти математичної культури, що залучаються до процесу вивчення математики, повинні формувати дійсні уявлення про математику та її прикладне спрямування. Серед багатьох методів роботи, які стимулюють інтерес учнів до нових знань, сприяють розвитку дитини через розв’язання проблем і застосування їх у конкретній діяльності, Юлія Олександрівна запроваджує метод проектів. В основі проекту ставлю дослідження певної проблеми, що передбачає високий рівень творчої активності учнів. Адже відбувається відхід від традиційної форми уроку, надається свобода у виборі теми, методів, форм роботи. Учні усвідомлюють велику відповідальність. Вони мають змогу уникнути штучності, продумати проект так, щоб самим учасникам було цікаво щоразу шукати нову форму, уникаючи готових, заздалегідь відпрацьованих кліше. Для прикладу можна навести уроки з теми «Стовпчасті та кругові діаграми», «Симетрія відносно точки і прямої», «Подорож до музею пропорції».

Одним із напрямків удосконалення сучасного уроку є проведення бінарних та інтегрованих уроків, об’єднаних однією темою. Такі уроки емоційно збагачують навчально-виховний процес, допомагають учителю різнобічно і системно формувати необхідні уявлення та поняття. Різні види діяльності, які притаманні урокам інтегрованого змісту, роблять їх цікавими, запобігають втомлюваності дітей, посилюють інтерес до навчання та математики в цілому.

Слід акцентувати увагу на тому, що Юлія Олександрівна встигає адаптувати навчальний процес до сучасного етапу розвитку суспільства та актуальних проблем сьогодення потребують активізації інтеграційних та міжпредметних процесів в організації навчально-виховного процесу підростаючого покоління, оскільки саме в такий спосіб можна забезпечити системність як стосовно знань учнів, так і стосовно загальноосвітніх навчально-виховних завдань: формування наукового світогляду, формування загальнопредметних умінь у видах діяльності, що є спільними для різних дисциплін. Для прикладу можна навести інтегровані уроки: математика – географія з теми «Масштаб», математика – історія з теми «Пропорція».

У XXI сторіччі все більше уваги приділяється питанню впровадження сучасних інформаційних комп’ютерних технологій практично в усі сфери людської діяльності. Cфера освіти не могла стати виключенням. Саме сфера освіти серед небагатьох інших характеризується великим потенціалом і різноманіттям напрямків використання комп’ютерних технологій.

На своїх уроках Юлія Олександрівна використовує комп’ютер та мультимедійний проектор, що також стимулює глибоке засвоєння суті знань, спонукає до дослідження, оволодіння новими знаннями. Форми і методи використання мультимедійних презентацій на уроці залежать від змісту уроку, цілі, яка ставиться, а також дозволяє ілюструвати тему уроку різноманітними наочними засобами. Застосування презентацій особливо вигідне в тих випадках, коли необхідно показати динаміку розвитку якогось процесу, ілюструє геометричну задачу чи графік функції, дає можливість скласти план розв’язання, контролювати проміжні і остаточні результати самостійної роботи за цим планом. Наприклад, урок алгебри «Побудова графіків функцій за допомогою перетворень» та геометрії «Геометричні перетворення: симетрія, поворот, паралельне перенесення»

Використання мультимедійних засобів, дозволяє підвищити ефективність учбового процесу та якість навчання. Важливою особливістю мультимедійних технологій є їх інтерактивність, отже, учень стає не пасивним слухачем, а відіграє роль активного діяча. Комп’ютер дозволяє значно розсширити можливості демонстрації різного типу інформації. При правильному підході комп’ютер активізує увагу учнів, посилює мотивацію, развиває пізнавальний інтерес.

Особливу роль у щоденній роботі вчитель приділяє шкільній оцінці. Вважаю, що остаточний бал, його об’єктивність, як спосіб заохочення до досягнення вищих результатів у навчанні, повинен відображати реальну картину знань учня як для нього самого, так і для вчителя та батьків. Учні з нижчим рівнем знань потребують зі сторони вчителя постійного заохочення, тому вона намагається щоб для кожного учня оцінка стала мотивом для здобуття ним більш якісних знань. У системі 12-бального оцінювання все це забезпечує діагностику та поступове підвищення рівня знань, процес оцінювання трансформується у систему визначення особистого рейтингу успішності учня у навчальній діяльності.

У цьому році Юлія Олександрівна навчає майже 100 учнів, серед яких 50 показують високий та достатній рівень, середній бал 8,1.

З даної проблеми вчитель неодноразово виступає з доповідями на педагогічних радах у ліцеї, методичних нарадах, психолого-педагогіних семінарах, міській науково-практичній конференції «Талант та елітарність», є членом комісій по перевірці міських та обласних олімпіад, ДПА в 11-х класах, за якими вчитель самокритично аналізує результати своєї праці. Її статті друковані в газетах «Математика» («Роль мотивації у навчанні математики», «Використання знань про прогресії у задачах прикладного змісту. Урок алгебри в 9 класі») та «Освіта Буковини».

Керуючи педагогічною практикою студентів математичного факультету ЧНУ, вчитель намагається звернути їх увагу на необхідність посилення мотивації навчання. Внаслідок такого підходу до роботи вчитель активізує участь учнів ліцею в міжнародному математичному конкурсі «Кенгуру», є тренером учнів, що посіли призові місця на олімпіадах: у 2008 – 2009 н. р. Даведюк О. (ІІІ місце на ІІ і ІІІ етапах), у 2009 – 2010 н. р. Пастула М. (ІІІ місце на ІІ етапі).

На думку вчителя, мета вчителя – не просто дати учням певну суму знань, а навчити самостійно здобувати знання і застосовувати їх в різних ситуаціях – стандартних і нестандартних.

У процесі вільного вибору дитина зростає як особистість. У неї з’являється відчуття дорослості, самостійності, зацікавленості в роботі, що дуже важливо для закріплення бажання вчитися. Абсолютна внутрішня мотивація виникає в тому випадку, коли головною метою учня є отримання задоволення від самого навчання. Над цією задачею працює не одне покоління педагогів, саме про неї М.В. Остроградський писав: "Зацікавити розум дитини – одне з основних положень нашої доктрини, і ми нічим не нехтуємо, щоби прищепити учневі смак, ми сказали б, навіть, пристрасть до навчання".

P.S. Юлія Олександрівна Андрух – переможець обласного конкурсу «Учитель року – 2010». Її ділова гра була найкращою серед учасників Всеукраїнського конкурсу. Своїм досвідом вона ділиться на курсах підвищення кваліфікації вчителів математики.

dosvid.matematika.andrux.doc [8.39 Mb] (cкачувань: 908)

скачать dle 10.4фильмы бесплатно
Вернуться назад