Главная > Математика > Ділова гра, як інструмент всебічного розвитку особистості, підвищення якості у формуванні стійких знань, умінь, навичок учнів

Ділова гра, як інструмент всебічного розвитку особистості, підвищення якості у формуванні стійких знань, умінь, навичок учнів


15-12-2011, 11:20. Разместил: admin1
Досвід вивчено та узагальнено Біляніною Ольгою Ярославівною, завідувачем НМЦ природничо-математичних дисциплін ІППО Чернівецької області в 2011 році

Мистецтво навчання є мистецтвом збуджувати в
юних душах допитливість, а потім задовольняти її.
Анатоль Франс


У Чернівецькій гімназії № 4 працює 25 років вчителем математики Оксана Петрівна Захандревич. Її педагогічний досвід завжди привертав увагу інших педагогів гімназії та міста Чернівці. Неодноразово говорять на педрадах чи нарадах про вчителя, учні якого мають високий рівень навченості під час різного рівня контролю, чи є переможцями на Всеукраїнських олімпіадах з математики, чи на Міжнародному конкурсі «Кенгуру». Такого вчителя рахують всі успішним та професійним фахівцем. Саме таким вчителем є Захандревич Оксана Петрівна.

Наполегливість і настирливість в її характері супроводжують необмежені бажання вчителя бути професіоналом у своїй діяльності. Слова Василя Сухомлинського «дати дітям радість праці, успіху в навчанні, пробудити в їхніх серцях почуття радості, власної гідності – перша турбота вчителя» стали її педагогічним кредом. Тому її педагогічними цілями стали проблеми побудови ефективного навчання на кожному уроці. «Моїм учням на уроках має бути цікаво щодня, по-іншому працювати я не маю права» (зі слів Оксани Петрівни). Предмет викладання математики – невід’ємна частина розвитку особистості. Підвищувати якість знань, умінь, навичок учнів – основний обов’язок вчителя. І вчитель переконана, що лише шляхом удосконалення своїх професійних можливостей можна досягнути результатів високої якості.

Оксана Петрівна – товариська і комунікабельна, вміє будувати ділові відносини з колегами та творчо співпрацювати з членами методичного об`єднання вчителів природничо-математичних дисциплін. Ділиться своїм досвідом на різних педагогічних зібраннях та не боїться навчатися в інших. На думку вчителя, навчання – це мистецтво, а мистецтву треба вчитися, тому професія вчителя вимагає систематичного безперервного навчання. Таким навчанням в більшості випадків для вчителя є самоосвіта. Прикладом для вдосконалення свого досвіду є науково-методичні напрацювання, узагальнені як передовий педагогічний досвід таких педагогів: А.Алексюк, Е.Голанд, Л.Гордон, О.Синиця, В.Сухомлинський, В.Онищук, О.Савченко та інші.

Педагогічна ерудиція Оксани Петрівни завжди вирізняється в колективі нашої гуманітарної гімназії. Адже Оксана Петрівна проявляє неабияку ретельність у відстеженні новинок в освітній діяльності, в якій вона завжди знаходить ексклюзив. Ознайомившись з науковою основою нової технології навчання вчитель проводить поелементно експеримент, адаптує до своїх можливостей, а далі – втілює в навчальний процес лише той метод чи форму навчання, яка може принести користь її учням. Для цього використовує елементи гри, інноваційні технології проведення різних типів уроків, вивчає психологічне сприйняття новизни. Не завжди приживається нова технологія чи форма навчання для гімназистів. Пошук таких методів, технологій та форм, які би внесли в продуктивне навчання ще вищої результативності діяльності учнів є щоденним завданням вчителя.

Урок, як основна форма навчання є найважливішими елементами побудови «споруди знань учнів». Тому вчитель зосередилася впродовж останніх двох років на педагогічній проблемі, яка доповнює кожний урок технологічно, емоційно та продуктивно. Тема педагогічної проблеми: «Ділова гра, як інструмент всебічного розвитку особистості, підвищення якості у формуванні стійких знань, умінь, навичок учнів». Така педагогічна проблема дозволяє вчителю працювати над всебічним розвитком здібностей учнів, виховувати самостійність у міркуваннях, сміливість у висловленнях, активність у пошуку розв’язку поставленої вчителем задачі.

Досконалість в організації гри, відповідальність за зміст гри, цінність змістових ліній теми, виконавська діяльність учнів, як учасників гри, реалізують основні цілі особистісно зорієнтованого навчання. У такий спосіб до навчального процесу залучається кожний учень, навчаючись колективно та індивідуально. Вчитель при такій організації навчальної діяльності учнів має велику відповідальність у підготовці уроку та визначення його місця в навчальній темі. Підготовка складається з двох етапів: попереднього і безпосереднього. При попередній підготовці вона працює зі спеціальною і методичною літературою, з досвідом роботи інших вчителів, аналізує власний досвід. Також співставляє, що учні вивчали з цього предмета в попередніх класах і що вивчатимуть у наступних. Для багатьох учнів визначальним чинником вивчення математики є її загальновизнана роль у житті та інших науках. З цією метою вчитель постійно здійснює міжпредметні зв`язки на уроках з такими дисциплінами як географія, природознавство, фізика, хімія, інформатика. Для здійснення міжпредметних зв`язків добре орієнтується в змісті суміжних навчальних дисциплін.

Починається урок вчителя,як правило, з перевірки домашнього завдання, котре є логічним завершенням минулого і початком наступного. Тут використовуються різні форми перевірки: усне коментування, робота в парах, індивідуальний контроль по наперед заготовлених схемах.

Належне місце на уроках знаходить робота з підручником. Учитель ретельно продумує порядок і час виконання вправ. На уроках часто використовуються математичні диктанти, естафети, з успіхом проходять спроби використання початків модульного навчання з подальшим використанням результатів в самостійних роботах. Оксана Петрівна систематично поетапно використовує роботу учнів з тестами. Одержані результати аналізуються та корегуються. Саме така практика передбачає здорове змагання між учнями, бажання випробувати свої сили самостійно. Учителю це допомагає впродовж уроку підтримувати належний темп, домагатися від дітей співпраці на рівні високого розумового напруження.

Отже, плануючи роботу з певної теми, вчитель визначає її місце в системі курсу, чітко окреслює власні завдання та завдання для учнів, оформивши їх відповідно у міні-портфоліо для вчителя та учнів.

Портфоліо для вчителя містить:
- мету, яку ставить перед собою вчитель на початку вивчення нової теми;
- додаткові завдання, які слід використати, щоб учні добре зрозуміли новий матеріал і включили його до системи своїх знань;
- питання, що вивчалися раніше, але вони займають цетрове місце в темі;
- історичні довідки – ознайомлення з відомими математиками, які внесли певний вклад у розвиток теми, що вивчається;
- практичні роботи, які слід внести до плану, щоб пов`язати теорію з практикою;
- підбір нетрадиційних методів підходу та ігрових знахідок для кращого засвоєння теми.

Потфоліо для учня орієнтує школярів на:
- теоретичні поняття, які їм слід засвоїти;
- практичні вправи (при цьому вчитель подає не лише завдання, але й зразки розв’язання,за аналогією до яких слід розв`язувати інші завдання);
- орієнтовну контрольну роботу, яка дозволяє учням здійснювати самоконтроль.

Таким чином, і перед учнем, і перед учителем постає цілісна картина завдань, яка дозволяє Оксані Петрівні домогтися того, щоб усі учні повноцінно засвоїли передбачені програмою знання, а також набули умінь та навичок.

Досвід підтверджує, що однією з причин, які допомагають вчителю отримати високі результати, є практичне використання гри на уроках математики, яке сприяє:
- формуванню у дітей таких якостей особистості, як: самостійність, колективізм, уміння планувати свою роботу, передбачати результати праці, відповідальність за наслідки своєї діяльності, організаторських і комунікативних здібностей;
- мотивації підростаючого покоління до ефективної трудової й навчальної діяльності;
- підвищення інтересу гімназистів до навчання.

Визначаючи структуру уроку, вчитель враховує тему і зміст, найдоцільніші методичні засоби і прийоми, конкретні умови, в яких проводитиметься урок, рівень підготовленості учнів тощо. Вдосконалення уроку відбувається за такими аспектами:
1) різноманітність форм проведення уроків (урок-ділова гра, урок-прес-конференція, урок-КВК, урок-змагання, урок-винахід та інші;
2) максимальна щільність уроку;
3) насиченість уроку різними видами пізнавальної діяльності;
4) запровадження самостійної діяльності в роботі учнів;
5) здійснення міжпредметних зв`язків;
6) подолання перевантаженості учнів.

Питання застосування нестандартних методів проведення уроків досліджували багато педагогів. Ознайомившись з їхніми напрацюваннями, Оксана Петрівна визначила для себе основну суть за такими основними положеннями:
- структуруванні змісту і форми, яке б викликало насамперед цікавість учнів і сприяло б їхньому оптимальному розвитку й вихованню (за О. Антиповою, В.Паламарчук);
- нестандартним є такий урок, який не вкладається (повністю або частково) в межі виробленого дидактикою, на якому вчитель не дотримується чітких етапів навчального процесу, методів традиційних видів роботи (за Л.Лухтай);
- позитивна мотивація навчальної діяльності (за Е.Печерською).

Оксана Петрівна кожним своїм уроком, розкриваючи перед учнями емоційну сторону предмета, доводить найважливішу теорему: математика – це сувора, але глибока й цікава наука. Як вона цього домагається? Цікавими ігровими методиками, на яких розкривається внутрішня сутність проблеми, змагання або нестандартні форми роботи з дітьми. Щоб наблизити математику до життя, показати різноманітність її застосування вчитель, наприклад, практикує у 6 класі урок «Бізнес-гейм» з теми «Відсотки», у 5 класі – урок- телепередача з теми «Довжина кола. Площа круга», у 8 класі – урок-огляд знань з теми «Чотирикутники». Під час проведення таких уроків спостерігається велика зацікавленість учнів, їх активність та свідоме відношення до навчання.

Для поліпшення розуміння, закріплення та відтворення інформації Оксана Петрівна проводить уроки з використанням електронних підручників з математики. Для цього використовує мультимедійний проектор та ноутбук. Так, учні 5-6 класів, у яких вона практикує використання електронних підручників, стають співучасниками цікавих подорожей мультиплікаційних героїв, котрі пояснюють навчальний матеріал, ставлять запитання один одному та глядачам. Пояснення нового матеріалу, розв`язування прикладів та задач супроводжуються яскравими унаочненнями – малюнками. При потребі вчитель може зупинити зображення на екрані, щоб упевнитись, як засвоюється матеріал. До кожного з таких уроків Оксана Петрівна готує роздатковий матеріал із завданнями, які слід виконати, прослухавши певний блок інформації. Таким чином учитель одразу пересвідчується, як уміють учні застосувати на практиці теоретичний матеріал. Перевірка виконаного учнями здійснюється по-різному: це і взаємоперевірка завдань учнями (робота в парах), перевірка завдань групи, зіставлення результату обчислення учнів з раніше записаним обчисленням учителя на «потаємній» дошці, яку вчитель відкриває, пересвідчившись, що всі справилися із завданням. У будь-якому випадку результати роботи учнів обговорюються, матеріал закріплюється. Своїм досвідом використання електронних підручників на уроках математики Оксана Петрівна ділилася з колегами гімназії на засіданні педагогічної ради.

На уроках вчителя панує висока організація праці, вона постійно тримає в полі зору весь клас і кожного учня зокрема, перевіряє, консультує, залучає до цього учнів, які швидше сприймають і розуміють як застосувати новий матеріал, вчить аналізувати, знаходити, на якому етапі розв`язку допущено помилку. Така організація навчальної діяльності на уроці дає можливість реалізувати принципи диференціації навчання, оскільки гарантує участь кожного учня на тому чи іншому етапі кроку.

Використання ігрових методик знаходить логічне продовження в позаурочний час. У невимушеній атмосфері учні краще розкривають свої здібності, коли стають учасниками того чи іншого заходу. Тому математичні вікторини, змагання, ігри сприяють підвищенню математичної культури, розширюють і поглиблюють здобуті на уроках знання, показують застосування їх на практиці, розвивають мислення, математичні здібності, допомагають увійти у світ наукових і технічних ідей. Така форма роботи сприяє розширенню учнів, розвиває уміння самостійно й творчо працювати з навчальною, науково – популярною літературою, формуванню в дітей інтересу до математики, а також поглибленню знань.

Учням дуже подобається брати участь в іграх, правила яких максимально наближені до умов тих ігор, за якими вони мають можливість спостерігати з екранів телевізорів. Такими іграм є «Перший мільйон», «Поле чудес», «Брейн-ринг» та інші.

В сучасних умовах важливість практичного використання гри у навчальному процесі полягає в тому, що це підвищує ефективність навчання, зацікавлює учнів до вивчення нового матеріалу, надає можливість зробити навчання цікавим та всепоглинаючим, створити для дітей відповідний робочий настрій, допомогти подолати труднощі в засвоєнні навчального матеріалу.

Результативність педагогічної діяльності Оксани Петрівни Захарук за період 2007-2011 роки:
1. Результатом її педагогічної діяльності є 100 % успішність і зростання середнього балу навчальних досягнень учнів до 7,4.
2. Кількість призерів ІІ етапу олімпіади з математики - .
3. Кількість призерів ІІІ етапу олімпіади з математики - .
4. Динаміка зростання кількості учнів, які беруть участь у математичних конкурсах .
5. Свідомий і успішний вибір подальшого навчання випускниками нашої гімназії на спеціальності, пов’язані із вивченням математики.

Отже, з досвіду Захандревич О.П. в умовах зміни педагогічної парадигми інноваційні методи як своєрідне педагогічне явище бурхливо розвивається, постійно набуваючи нових форм, удосконалюють навчальний процес та підвищують якість освіти. Досвід О.П. Захандревич вартує уваги та поширення в педагогічній діяльності серед вчителів математики в області.
скачать dle 10.4фильмы бесплатно
Вернуться назад