» » » » Модернізація методів і технологій навчання математики в ЗНЗ та ВНЗ І-ІІ рівня акредитації
Інформація
  • Переглядів: 2129
  • Автор: admin1
  • Дата: 15-12-2011, 11:31
15-12-2011, 11:31

Модернізація методів і технологій навчання математики в ЗНЗ та ВНЗ І-ІІ рівня акредитації

Категорія: Навігація / Скриня педагогічних думок / Математика

Г.І. Білянін - директор Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області, кандидат педагогічних наук, доцент;

О.Я. Біляніна - завідувач науково-методичного центру природничо-математичних дисциплін ІППОЧО

Сучасний етап розвитку освіти характеризується переходом від індустріального до інформаційного суспільства, впровадженням високих технологій у різні сфери діяльності людства. Це вимагає від спеціалістів переважної більшості професій мати високий рівень математичної підготовки, володіння ними різноманітними математичними методами. Тому парадигма освіти передбачає формування інтелектуальної еліти суспільства, що є необхідною умовою прогресу науки, техніки, економіки, культури.

Математика відіграє велику роль у розвитку особистості, в становленні її світогляду, мислення та інших якостей. Математика займає одне з провідних місць в системі загальної середньої освіти, допомагає підготовити кожного члена суспільства до повсякденного життя та до трудової діяльності.

Основним завданням вивчення математики є забезпечення глибокого і свідомого розуміння отриманих загальноосвітніх математичних знань, умінь, навичок, необхідних для продовження освіти або використання їх на практиці. Розвиток загальної середньої освіти і математики, зокрема, набув модернізації після 2000 року. Регламентується він відповідними законами України «Про освіту», «Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання», «Про затвердження концепції профільного навчання у старших класах» тощо.

У такий спосіб визначено нові навчальні цілі, інший зміст математичної освіти, оновлено принципи навчання, підходи у викладанні, використанні нових технологій, відношення і поведінку вчителя та учня, педагогічний менталітет. Пріоритетом стають методи навчання, при яких зрівнюються права вчителя і учня на вільний вибір, право на помилку, власну точку зору, дотримання Конвекції про права дитини. Особистість зможе розвиватися лише тоді, коли буде себе почувати в повній демократії. Особистісно орієнтоване навчання стає пріоритетом освіти в її модернізації.

Особистісно орієнтоване навчання розглядається сьогодні як специфічна педагогічна діяльність створення учням (студентам) оптимальних умов для розвитку їх потенційних можливостей, формування самостійності, здатності до самоосвіти, самореалізації. Адже знання набувають для людини значення лише тоді, коли вона їх отримала через свій особистий досвід, завдяки своїм суб’єктивним можливостям. Це в свою чергу спонукає педагога до зміни форм організації навчального процесу. Необхідна така організація діяльності учнів (студентів) навчання, яка може забезпечити їх залучення до навчально-виховного процесу, в якому вони виступають як суб’єкти дій та відношень. Отже в освітній парадигмі відбулися великі зміни та оновлення. Особистісно орієнтовна система

протиставляє авторитарному, позбавленому індивідуальності підходу до дитини в традиційному навчанні – атмосферу любові, турботи, співробітництва, створення умови для творчості та само актуалізації особистості.

Гуманно-особистісний підхід в навчанні робить великі зміни у формуванні й розвитку особистості. Первинними стають якості особистості, її внутрішній світ загальний розвиток. При цьому стає важливим для педагога – побачити прихований арсенал можливостей внутрішніх сил та їх використати для більш повного і вільного демократичного виховання. Між педагогом та дитиною виробляється новий стиль відношень: не забороняти, а направляти; не керувати, а спів керувати; не командувати, а організовувати; не обмежувати, а давати свободу вибору тощо.

Особистість розвивається через зміст навчальних предметів. Математика має великі можливості щодо інтелектуального розвитку учнів (студентів) та формуючого впливу на особистість. Засобами розвитку особистості виступають проблемні ситуації, прикладні задачі, логічні задачі, експерименти, виклад міркувань (доведення тверджень), дидактичні (рольові ігри), активні, інтерактивні та інноваційні технології.

У навчальному процесі основним структурним елементом був і залишається – урок. У межах сучасного уроку особистісно орієнтованої системи навчання виділяють гуманно-особистісні технології, технології співробітництва і технології вільного виховання. Урок, з одного боку, – засіб вивчення особистісних якостей та збагачення його суб’єктивного досвіду, а з іншого – середовище для повноцінної навчальної діяльності. Однак, з точки зору технологій особистісно орієнтованого навчання, навчальна діяльність учня (студента) напрямлена на одержання не зовнішніх, а внутрішніх результатів. Тобто, на досягнення теоретичного рівня мислення, зміну активності особистості, яка практично змінює самого себе, як суб’єкта навчання.

Формування стійкого інтересу учнів до предмета, виявлення і розвиток їх математичних здібностей , підготовка до навчання у вищому закладі стали значно ефективніші завдяки створенню умов профільного навчання. Особливості профільного навчання найповніше враховують індивідуальні потреби, здібності і нахили учнів. Така освіта передбачає науковий підхід до вивчення особистості та раціональної організації її навчання. Перехід до профільного навчання у старшій школі вирисував зовсім нову ситуацію шкільної математики, до викладання якої вчитель повинен готуватися особливо. Курс, призначений для гуманітарного напрямку, має відрізнятися від курсу математики для природничого, математичного, спортивного чи художньо-естетичного профілів. Оскільки курс математики для гуманітаріїв базується на основі широкого використання можливостей образного мислення учнів, то курс природничого напрямку – орієнтований на учнів з науковим стилем мислення. Хоча профільна освіта зіткнулася сьогодні з проблемою викладання математики відповідно до певного профілю (деякі неузгодження з основними положеннями і принципами концепції математичної освіти в Україні в 10-11 класах), однак за новими програмами враховано всі недоліки і в перспективі таке навчання повинно бути результативнішим.

Отже, вчитель повинен перебудувати традиційні методи та технології навчання, враховуючи кожний з профілів окремо. Високий рівень математичної освіти здатні забезпечити лише професійно компетентні педагоги. Основними складовими професійної компетентності педагога, на нашу думку, є: любов і повага до вибраної професії, інтерес до систематичного самовдосконалення, професійна цілеспрямованість, ґрунтовні фахові знання та, сформоване на їх основі, професійне мислення, методичну обізнаність в організації навчально-виховного процесу, вміння поєднувати знання психології й педагогіки, імпровізувати в нестандартних ситуаціях. Окрім того компетентність вчителя передбачає мати відповідний загальний рівень культури, професійну майстерність, комунікабельність, світогляд тощо.

Різна методична література описує сучасний урок по-різному. Однак досвід і практика підказують, що урок повинен мати:

* чітку мету, яку повинен усвідомлювати і сприймати особистісно кожний учень;

* спеціальну дидактичну систему, за якою учень не лише вивчає, а навчається вчитися;

* побудований демократичний діалог «учитель-учень», «учень-учень», який базується на принципах поступового зменшення допомоги і збільшення долі самостійної діяльності учня, співробітництва, взаєморозуміння;

* методи залучення учня до активної діяльності освоєння змісту освіти;

* пронизливе бачення індивідуального засвоєння змісту освіти та вмінь застосування на практиці;

* швидкий зворотній зв'язок у ступені засвоєння вивченого.

Таким чином учитель, готуючись до уроку, повинен розв’язати важливі наступні завдання:

* продумано створити план гармонійного поєднання пізнання нового, практичну діяльність та діалог спілкування на уроці;

* навчитися застосовувати різноманітні форми та методи навчальної діяльності, які забезпечать використання суб’єктного досвіду учнів;

* підготовити додатковий матеріал з історії математики, унаочнення, презентації для мотивації навчання та створення атмосфери зацікавленості кожного учня в індивідуальних та колективних результатах роботи;

* підготовити дидактичний матеріал, за яким можна було б залучити до діяльності кожного учня, забезпечуючи при цьому змістом завдань, доступних кожній індивідуальності;

* розробити систему оцінювання та заохочення до навчання;

* навчитися довіряти індивідууму в самооцінюванні;

* створити на уроці педагогічні ситуації спілкування , які дозволяють виявляти ініціативу, самостійність у виборі виду роботи, які забезпечують умови самореалізації та самовираження учнів.

Якість і об’єм виконаної роботи оцінюється не з точки зору її відповідності суб’єктивному уявленню педагога про рівень складності завдань та їх доступність для учня, а з точки зору суб’єктивних можливостей учня.

Враховуючи різні темпи розвитку особистості, завдання вчителя – вивести особистість кожного учня в режим розвитку, пробудити в ньому інстинкт пізнання та самовдосконалення.

Таким чином, на відміну від традиційного навчання, особистісно орієнтоване пропонує зовсім інший принцип підходу в усіх видах начальної та діагностичної діяльності. Вони є першочерговими і основними в методології модернізації системи освіти. Хоча ці принципи є простими, однак разом з тим вони є грандіозно мудрими:

* Завдання освіти не навчати, тим більше не повчати, а створювати умови для успішного навчання. (це дуже складно, але разом з тим дуже просто – вчитель мусить бути компетентним у своєму предметі, любити свій предмет, любити дітей і спілкування з ними).

* Предметом освіти може бути тільки те, що цікаво учням. Усе, що цікаво учням, мусить бути предметом освіти.

* Кожний учень талановитий і неповторний (якщо учитель вважає, що є хоч один виняток з цього правила – він за визначенням не є учителем). Кожен учень у процесі навчання, у процесі життя будує свою неповторну, ідеальну систему знань. До цього слід ставитися з повагою і не робити марних спроб копіювати в учня свою систему знань.

* Кожен учень за натурою – дослідник, інакше він би не навчився ходити, говорити, читати, писати і т.д. завдання освіти – всіляко сприяти розвитку дослідницьких здібностей учнів, а не навпаки: авторитарні методи пригнічують творчі, дослідницькі здібності учнів.

* Для успішності навчання кожного індивідуума важливим є внутрішній діалог – рефлексія свого індивідуального досвіду (критичне мислення – експериментування, аналіз спроб, успіхів і помилок, ефективності і неефективності стратегій).

* Для успішності навчання продуктивними є колективні форми роботи над проектами: діалог між учасниками проекту стимулює внутрішній діалог учасників і зовнішній діалог між учасниками, порівняння і удосконалення індивідуальних систем знань і стратегій пізнання.

* Успішність навчання визначається ефективністю діалогу з досліджуваним явищем (уміння ставити експерименти, отримувати і аналізувати результуючі дані).

* Успішності навчання математики сприяє ефективність діалогу з математичними моделями, в тому числі й з комп’ютерними математичними моделями (вміння конструювати комп’ютерні математичні моделі, досліджувати їх на основі експериментів)

* Успішність навчання визначається успішністю побудови внутрішніх (когнітивних) моделей досліджуваних явищ.

* Інформаційні комп’ютерні технології виконують роль потужної і зручної інфраструктури для реалізації творчих методів в освіті.

Отже, на сьогодні важливо переглядати та модернізувати всі сталі погляди навіть на корінні проблеми життя, суспільства, особистості. Особливо це стосується освіти, в тому числі й математичної, яка перетворюється на головний чинник успішності суспільства в цілому та кожного його члена зокрема.

ЛІТЕРАТУРА

1. Концепція 12-річної загальної середньої освіти // Інформаційний збірник Міністерства освіти України.-К.: Педагогічна преса.-2000.-№ 21.-С. 10-31

2. Національна Доктрина розвитку освіти // Національна безпека і оборона, 2002.-№ 4.-С. 36-41

3. Бібік Н.М., Єрмаков І.Г., Овчарук О.В. Компетентнісна освіта - від теорії до практики. -К.: Плеяда, 2005. -120с.

4. Раков С.А. Математична освіта: компетентнісний підхід з використанням ІКТ: Монографія. - Х.: Факт, 2005. - 360с.

5. Книга вчителя математики: Довідково-методичне видання / Упоряд. Н.С. Прокопенко, Н.П. Щекань. Вид. 2-ге, доповн.- Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2006. 288с.скачать dle 10.4фильмы бесплатно

Контакти

Адреса:
вул. Грушевського, 1, м.Чернівці, 58010
Телефони:
55-29-66, 57-32-84(факс)
Пошта:
doncv@ukr.net

Архiв новин

Январь 2018 (127)
Декабрь 2017 (301)
Ноябрь 2017 (310)
Октябрь 2017 (261)
Сентябрь 2017 (186)
Август 2017 (79)

Команда сайту

Адміністратор:
Смольницький Анатолій Ігорович
Пошта:
doncvpress@ukr.net