» » » » Особливості організації профільного навчання шкільного курсу математики
Інформація
  • Переглядів: 4853
  • Автор: admin1
  • Дата: 31-10-2011, 16:40
31-10-2011, 16:40

Особливості організації профільного навчання шкільного курсу математики

Категорія: Навігація / Скриня педагогічних думок / Математика

О. Я. Біляніна, завідувач науково-методичного центру
природничо-математичних дисциплін ІППО Чернівецької області

Рішенням колегії Міністерства освіти і науки України № 10/13 від 25.05.2003 р. затверджено Концепцію профільного навчання в старшій школі. Саме відтоді й розпочався новий етап реформи загальної середньої освіти – перехід до профілізації навчання на ІІІ ступені загальноосвітньої школи.

Впродовж трьох років пройдено первинний етап профільної диференціації в старших класах основної школи у 8-9 класах, як допрофільна підготовка школярів, за новими програмами. Питання про реалізацію допрофільного навчання математики є актуальними, тому впродовж останніх років неодноразово розглядалися на різних засіданнях творчих зібрань: семінарах, методичних об’єднаннях, обговорювалися на круглих столах тощо. Проводилися також майстри-класи кращих педагогів області.
На основі вищесказаного слід зазначити, що основним акцентом у змісті освіти профільної школи є загальноосвітня підготовка учнів, а далі – спеціалізована поглиблена підготовка до майбутньої професійної діяльності. Отже, профіль навчання складається з: базових загальноосвітніх дисциплін, профільних дисциплін та елективних (за вибором) курсів.

Допрофільна підготовка учнів

Навчання у 8-9 класах – це особливі етапи у становленні особистості учнів. Особливо це стосується учнів 9-го класу: протягом року дев’ятикласники мають засвоїти нові теми й ґрунтовно повторити вивчені раніше і добре підготуватися до державної підсумкової атестації. Крім цього їм необхідно визначитися з подальшим навчанням – обрати відповідний напрям і профіль. Все це вимагає відповідної уваги як з боку вчителів математики, так і з боку класних керівників та батьків.

Щоб правильно зорієнтувати учнів 9 класу та їх батьків на вибір напряму і профілю навчання, бажано провести кілька батьківських зборів (можливо й разом з учнями ), на яких пояснити:
- як учні можуть продовжити освіту після 9-го класу;
- які напрями і профілі навчання передбачені державною програмою у старшій школі;
- за якими напрямами і профілями буде організоване навчання у школі, де навчаються учні;
- скільки тижневих годин математики буде в тому чи іншому класі і чи зможуть учні за цих умов гідно пройти зовнішнє незалежне оцінювання з математики;
- які умови вступу до того чи іншого класу;
- де учні та батьки можуть детальніше ознайомитися з сучасними тенден-ціями організації навчання у старшій та вищій школах;
- умови вступу у вищі навчальні заклади І-ІІ рівня акредитації;
- що таке «Зовнішнє незалежне оцінювання».

Така роз’яснювальна робота ще на початку 9-го класу дозволить учням та їх батькам уникнути багатьох прикрих помилок і буде стимулювати навчально-пізнавальну діяльність дев’ятикласників.

Перехід до профільного навчання має на меті: забезпечити поглиблене ви-вчення математики; створити умови для диференціації змісту освіти; сприяти рівному доступу до повноцінної освіти всіма учнями, відповідно до їхніх здібностей і потреб. Важливим завдання навчання є знайомство з математикою, як із загальнокультурною цінністю, усвідомлення того, що математика є інструментом пізнання навколишнього світу і самого себе.

Профільна підготовка учнів

Згідно Концепції профільного навчання визначено такі напрями профілізації: суспільно-гуманітарний, природничо-математичний (фізико-математичний, хіміко-біологічний, географічний, медичний, екологічний та інші), технологічний, художньо-естетичний і спортивний. Однак кожний напрям профілізації характеризується однією й тією ж тенденцією розвитку профільної школи: орієнтація навчання на широку диференціацію, варіативність, багатопрофільність, інтеграцію загальної та допрофесійної освіти. Провідною стратегією сучасної середньої освіти, у тому числі й основної школи, є особистісно-диференційований підхід у навчанні учнів, який передбачає варіативність обсягу навчального матеріалу, тобто можливість вивчення предмета з різним ступенем змістовного наповнення: на рівні стандарту (обов’язкового для всіх учнів) або поглибленому рівні.

У старшій школі вивчення математики диференціюється за трьома рівнями: рівнем стандарту, академічним і профільним.

Кожному з них відповідає окрема навчальна програма:
• програма рівня стандарту визначає зміст навчання предмета, спрямований на завершення формування в учнів уявлення про математику як елемент загальної культури. При цьому не передбачається, що в подальшому випускники школи продовжуватимуть вивчати математику або пов’язуватимуть з нею свою професійну діяльність.
• програма академічного рівня задає дещо ширший зміст і вищі вимоги до його засвоєння у порівнянні з рівнем стандарту. Вивчення математики на академічному рівні передбачається передусім у тих випадках, коли вона тісно пов’язана з профільними предметами і забезпечує їх ефективне засвоєння. Крім того, за цією програмою здійснюється математична підготовка старшокласників, які не визначилися щодо напряму спеціалізації.
• програма профільного рівня передбачає поглиблене вивчення предмета з орієнтацією на майбутню професію, безпосередньо пов’язану з математикою або її застосуваннями.

Наприклад, при навчанні математики на академічному рівні: біолого-хімічний, біолого-фізичний, біотехнологічний, хіміко-технологічний, фізико-хімічний, агрохімічний профілі природничо-математичного напряму профільного навчання, а також технологічний профіль (для цих профілів математика є базовим (обов’язковим для вивчення) предметом, близьким до профільних навчальних дисциплін – хімії, фізики, біології, технологій) основна увага приділяється не лише засвоєнню математичних знань, а й виробленню вмінь застосовувати їх до розв’язування практичних і прикладних задач, оволодінню математичними методами, моделями, що забезпечить успішне вивчення профільних предметів – хімії, фізики, біології, технологій. При цьому зв’язки математики з профільними предметами посилюються за рахунок розв’язання задач прикладного змісту, ілюстрацій застосування математичних понять, методів і моделей у шкільних курсах хімії, біології, фізики, технологій.

Навчання математики на поглибленому рівні розраховане на збільшення навчального часу: до годин інваріантної складової, додаються години варіативної складової. Отже на алгебру та початки аналізу виділяється не менше 5 годин на тиждень, на геометрію – 3 годин на тиждень. Решта годин варіативної складової навчального плану використовується на вивчення курсів за вибором, факультативів тощо.
Складові частини поглибленого вивчення математики включені органічно до загальноосвітнього курсу як його поглиблення, розширення і застосування набутих в основному курсі знань до більшого кола задач, а також розширене вивчення властивостей об’єктів, що вивчаються в основному курсі. Розглядаються додаткові методи для розв’язування задач на базі теоретичного матеріалу, поданого в основному курсі та деякі окремі теми, що не включено в основний курс.

Залежно від профілю може використовуватись варіативна складова навчального плану, що передбачає вивчення спецкурсів, факультативів, курсів за вибором, орієнтованих на посилення міжпредметних зв’язків математики з профільними предметами. Наприклад, такі курси за вибором “Математичні методи обробки результатів хімічного експерименту”, “Математичне моделювання у біології”, “Прийоми графічного зображення властивостей технічних об’єктів і процесів” тощо. Їх вивчення не лише посилює міжпредметні зв’язки, а й сприяє успішному засвоєнню учнями профільних предметів.

Запровадження трикомпонентної структури навчального процесу (базис, профіль, курси за вибором) має вирішити проблему створення освітньої траєкторії для кожної дитини. Курси за вибором у системі допрофільної підготовки і профільного навчання сприяють вдосконаленню змісту програми і стандарту з математики з урахуванням потреб учнів і суспільства, впровадженню нових методів і форм навчання, підвищенню мотивації і пізнавальних інтересів школярів.
Курси за вибором реалізуються за рахунок шкільного компоненту і виконують такі функції: доповнюють зміст профільного курсу, поглиблюють зміст одного з базових курсів, задовольняють пізнавальні інтереси учнів поза обраним профілем.

Курси за вибором з математики для профільної школи можна умовно поділити на такі типи.

І. Предметні курси, метою яких є поглиблення і розширення знань з математики, у свою чергу поділяються на кілька груп:
1) курси з математики підвищеного рівня, які узгоджуються з програмовими те-мами предмету „ математика ” на тому чи іншому профілі і періодом їх вивчення. Вибір таких курсів за вибором дозволить вивчати математику поглиблено на нематематичному профілі. Такі курси можуть обирати учні, які вивчають математику на рівні стандарту або академічному рівні та планують вступати до ВУЗів, де потрібен сертифікат ЗНО з математики а також для підготовки до державної підсумковою атестації. Відвідування таких курсів надасть можливість переходу з профілю на профіль.
2) курси, в яких поглиблюється вивчення окремих розділів, що входять до обов’язкової програми з математики на математичному профілі або профілі, де математика є інструментарієм дослідження процесів науки профільного предмета. Назви таких курсів можуть співпадати з назвами відповідних тем або елементів знань, які їх доповнюють. Зрозуміло, що в курсах такого типу обрана тема вивчається глибше ніж в курсі типу „ підвищеного рівня ”;
3) курси, в яких вивчаються окремі розділи, що не входять до обов’язкової програми з математики на математичному профілі, наприклад, „ Методи геометрії ”, „Стратегія розв’язування нестандартних задач ”, „ Теорія груп ” та ін., або іншому профілі природничо-математичного чи технологічного напрямків, які забезпечують їх вивчення, наприклад, „ Основи лінійного програмування ” для економічного профілю та ін.
4) прикладні курси за вибором з математики, що мають за мету ознайомити учнів зі шляхами та методами застосування математичних знань на практиці, розвиток інтересу учнів до сфери сучасного виробництва і техніки. Наприклад, „Елементи фінансової математики», „ Математика у будівництві і архітектурі ” та ін.;
5) курси, присвячені вивченню математичних методів пізнання навколишнього світу. Наприклад, „ Геометричне моделювання навколишнього світу ”, „Елемен-ти теорії матричних ігор ”, „ Симетрія в природі ” та ін.;
6) курси, присвячені історії математики. Курси такого і двох попередніх типів призначені для учнів, які цікавляться математикою для підвищення свого загальнокультурного рівня;
7) курси за вибором з вивчення методів розв’язування задач з математики („Методи доведення нерівностей ”, «Розв’язування завдань з модулями», «Задачі з параметрами»„Стереометричні задачі на побудову ”, „Розв’язування задач економічного змісту ” та ін.). Такі елективні курси можуть доповнювати програму з математики для математичного та буд-якого іншого профілю за умови врахування наявності в учнів математичних знань, необхідних для їх вивчення. Наявність відповідних вказівок у анотації до курсу є обов’язковою.

ІІ. Міжпредметні курси за вибором з математики, завданнями яких є інтеграція математичних знань з іншими навчальними предметами, наприклад, „Математичні основи інформатики ”, „Математичне моделювання в екології ” та ін., інтеграція між складовими предмету математика – алгеброю та геометрією („Геометрична інтерпретація тригонометричних функцій ”, „Стереометричні фігури в координатах” та ін.), а також, інтеграція знань учнів про природу і суспільство, формування наукового світогляду, усвідомлення філософської складової математики („Природа математичних аксіом”, „Практичне застосування результатів математичних досліджень” та ін.)

ІІІ. Позапредметні, тобто курси за вибором, зміст яких не належить до жодного навчального предмету базового навчального плану, однак певною мірою пов’язаний з математикою (має за інструментарій математику чи містить математичні об’єкти, наприклад, „Методика швидкого запам’ятовування чисел, та виконання дій”, „Сімейна економіка” „Вплив ігор на розвиток логічного мислення” та ін.

Курси за вибором мають стати засобом впровадження інтерактивних методів навчання математики у профільній школі відповідно до індивідуальних особливостей і потреб учнів, реалізації особистісно-орієнтованого підходу. Серед таких методів актуальними є: метод проектів (самостійна діяльність учнів з вирішення самостійно поставленої проблеми та презентація кінцевого продукту, як результату діяльності); метод реферативно-дослідної діяльності (теоретико-методичне дослідження поставленої проблеми, результатом якої є реферат); метод застосування інформаційних і комунікаційних технологій (використання комп’ютера як засобу вивчення курсів з математики дозволяє вчителю економити час, здійснювати диференціацію навчання, реалізувати принцип наочності, оперативно контролювати і оцінювати результати навчання, а учню – працювати у комфортному для нього темпі; метод контекстного навчання (дозволяє познайомити учнів з азами майбутньої професії засобом математики).

Ще одна особливість елективних курсів з математики (як і з інших предметів) пов’язана вибором кожного з них порівняно невеликою аудиторією учнів різного рівня математичних здібностей, навченості та інших індивідуальних особливостей. Тому, допомагаючи учням обрати елективний курс з математики, потрібно орієнтуватися на те, до якої типологічної групи вони належать.

Для учнів, здібних, які успішно оволодівають програмовим матеріалом, перемагають на олімпіадах і мають за мету займатися науковою діяльність з математики, цікавими і корисними будуть курси, зміст яких виходить за межі програми, узагальнює і систематизує знання, задовольняє пізнавальні інтереси таких учнів і реалізує їх математичні здібності.

Учні, які здібні і мають високі навчальні досягнення з математики, але не планують пов’язувати свою майбутню діяльність з математичною наукою, оберуть переважно курси прикладного і міжпредметного характеру.
Старшокласникам, які досягли високих результатів навчання з математики завдяки наполегливості і систематичній роботі, не мають особливих математичних здібностей але планують вступати до вищих навчальних закладів, де потрібний певний рівень сертифікату ЗНО з даного предмету, доцільно пропонувати, насамперед, курси за вибором підвищеного рівня для належної математичної підготовки.

Школярів, здібних до математики, тих, що з легкістю досягли певних фрагмнтарних результатів навчання і, як результат, не набули належних навиків систематичної роботи і техніки обчислень, зацікавлять курси історичного і прикладного характеру. Їх зацікавлять позапредметні курси. Таким учням слід запропонувати курси підвищеного характеру а також курси за вибором з вивчення методів розв’язування задач.

Рекомендації щодо використання сучасних інформаційних технологій на уроках математики, матеріали щодо зовнішнього незалежного оцінювання та результати моніторингу якості природничо-математичної освіти, програми курсів за вибором для профільного навчання, анотації нової навчально-методичної літератури, поради щодо роботи з обдарованими дітьми, розробки уроків та позакласних заходів кращих учителів України друкуються на державному рівні у науково-методичному журналі «Математика в школі», «Математичній газеті» видавництва «Педагогічна преса», в газетах «Математика» та «Математика в школах України», а на обласному – в газеті «Освіта Буковини», журналі «Освітянський простір». скачать dle 10.4фильмы бесплатно

Контакти

Адреса:
вул. Грушевського, 1, м.Чернівці, 58010
Телефони:
55-29-66, 57-32-84(факс)
Пошта:
doncv@ukr.net

Архiв новин

Январь 2018 (127)
Декабрь 2017 (301)
Ноябрь 2017 (310)
Октябрь 2017 (261)
Сентябрь 2017 (186)
Август 2017 (79)

Команда сайту

Адміністратор:
Смольницький Анатолій Ігорович
Пошта:
doncvpress@ukr.net