» » » » Система роботи вчителя математики Великокучірівської ЗОШ І-ІІІ ст Сторожинецького району
Інформація
  • Переглядів: 8364
  • Автор: admin1
  • Дата: 20-09-2011, 14:10
20-09-2011, 14:10

Система роботи вчителя математики Великокучірівської ЗОШ І-ІІІ ст Сторожинецького району

Категорія: Навігація / Скриня педагогічних думок / Математика

Проблема досвіду: «Реалізація компетентнісного підходу у процесі викладання математики».


Концепція загальної середньої освіти в Україні (12-річна школа) ставить перед кожним вчителем завдання: спрямувати навчально-виховний процес на формування у школярів достатньої життєвої компетентності. На погляд Світлани Петрівни, найважливішими серед них є:
- соціальна – характеризує уміння людини повноцінно жити в суспільстві;
- культурна – оволодіння досягненнями культури, розуміння та повага до людей інших національностей, релігій, культур, мов, тощо;
- комунікативна – вміння спілкуватися в будь-якій життєвій діяльності;
- інформаційна – вміння добувати, осмислювати, опрацьовувати та використовувати інформацію з різних джерел;
- концепція саморозвитку і самоосвіти, яка вимагає систематичної підготовки, готовність навчатися протягом усього життя;
- продуктивна творча діяльність та інші.

Тому на даний час вчитель визначила для себе педагогічну проблему, над якою працює другий рік: „Реалізація компетентнісного підходу у процесі викладання шкільного курсу математики". Для неї вона стала важливою складовою всієї педагогічної діяльності. На думку вчителя особистісний розвиток неможливий без активної та свідомої участі учня в організації своєї навчальної діяльності. Отже, Світлана Петрівна – вимогливий та відповідальний вчитель, який ставить перед собою завдання: будувати процес навчання так, щоб учень навчався, а вчитель лише у співпраці з учнем керував цим процесом. Для цього Світлана Петрівна прагне щоденно доповнювати свій багаж знань та добиватися сформованих цілей через структурування та побудову продуманого, підготовленого і обов'язково несхожого на попередній урок. Щоб кожний з них приносив учням радість, втіху та зацікавленість у сприйманні та здобуванні нових знань, враховуючи при цьому їх можливості, інтереси та здібності. Процес навчання - це титанічна праця, але вона не повинна перетворювався у непосильну. Відшукання новинок, нових методів і форм організації навчального процесу, продумування психологічних ступеньок до маленьких сердець, щоб викликати на відкритість до повної гармонії у будові міцної споруди їх знань. Кожному успіху вчитель радіє, однак не зупиняється на досягненому. У неї постійне відчуття відповідальності перед батьками, педагогічним колективом, та, мабуть, найбільше перед своєю совістю, тому існує бажання піднятися ще на вищий щабель у своїй педагогічній майстерності. Чим більше вона заглиблюється у свою професію, тим більше вона переконується, що виміряти й оцінити її діяльність неможливо. Ненаситне прагнення себе удосконалювати не має меж. Кожний етап уроку, кожна його хвилина – це великий скарб, тому вона боїться його втратити, надаючи перевагу як мотивації навчання, так і її реалізації. Для неї дуже важливо мати вміння керувати мотиваційною сферою, як однією із складових математичної компетентності. Адже за словами В. О. Сухомлинського „Усі наші задуми, усі пошуки і побудови зводяться нанівець, якщо немає в учня бажання вчитися".

Отже, завдання зацікавити предметом, показати необхідність його вивчення для практичного використання в житті – це щоденний обов'язок вчителя. З ним вона справляється, готуючи невеликі бесіди, проблемні запитання, добірку задач з практичним змістом, цікаві історичні довідки. Таким чином, зацікавлюючи учнів темою, що вивчається, формує в них потребу в нових знаннях. Вчитель вважає, що не завжди мотивація навчальної діяльності повинна складати окремий етап уроку. Цю роботу по можливості вона проводить впродовж всього уроку. Показує учням прикладну спрямованість даної теми та важливість цих знань. Так, наприклад, вивчаючи тему , «Площа прямокутника» (5-й клас ) вона зачитує прохання заступника директора по господарській частині: «Підрахуйте, будь-ласка, скільки необхідно купити фарби для вікон, дверей та підлоги, щоб здійснити ремонт початкової школи?»; «пофарбувати альтанку з відомою витратою фарби на 1кв.м?" Учні з задоволенням виконували заміри та розв'язували задачу, а на перерві давали відповідь Світлані Петрівні.

При якісному засвоюванні учнями навчального матеріалу важливу роль відіграє проблемне навчання. Продумана вчителем організація пошукової діяльності учнів забезпечує оволодіння міцними знаннями на основі активізації їх розумової діяльності. На думку вчителя знання, які здобуваються шляхом роздумів, та міркувань – значно міцніші, ніж ті, що подані в готовому вигляді.
Стійкою і тривалою є лише та зацікавленість, яка створюється проблемною ситуацією, яка отримана в процесі дослідження. Наприклад, вивчення властивостей прямокутного трикутника ( залежність між висотою, проведеною з вершини прямого кута на гіпотенузу і проекціями катетів на гіпотенузу; залежність між катетом, гіпотенузою і проекцією цього катета на гіпотенузу) можна розпочати з повідомлення такого факту: балка, поперечний переріз якої прямокутник, має найбільше навантаження тоді, коли його перпендикуляри, опущені з протилежних вершин на одну й ту саму діагональ, ділять її на три рівні частини.

Після цього вчитель пропонує учням таку задачу: з колоди, діаметр якої 8 дм, треба вирізати балку найбільшої міцності. Визначити розміри балки.
Аналізуючи задачу та будуючи її математичну модель, зроблено висновок: треба в першу чергу знайти катети АВ і ВС прямокутного трикутника ABC, якщо відомо гіпотенузу АС = 8дм, і проекції катетів AM = 3 дм, МС = 7дм. А це для нас стандартна класична задача.

Формуванню соціальних, комунікативних, інформаційних компетенцій чи не найбільше сприяють дидактичні ігри та нетрадиційні уроки. В своїй практиці Світлана Петрівна використовує такі ігри: „Хто швидше?", „День і ніч" „Ромашка", „Математичне доміно" тощо.

У процесі гри в учнів виробляється звичка зосереджуватись, розвивається увага, прагнення до знань. Захопившись грою, учні не помічають, що навчаються, пізнають і запам'ятовують нове, орієнтуються в незвичних ситуаціях, набираються досвіду. У них формується почуття відповідальності за успіхи у навчанні всього колективу і свої особисті досягнення. Так реалізуються всі необхідні компетентності.

Отже, дидактичні ігри на уроках математики найчастіше вчитель рекомендує використовувати як певний елемент уроку – у вигляді ігрової ситуації, окремої конкретної гри, задачі цікавого змісту. В своїй практиці вона проводить нестандартні уроки, які не лише містять елементи гри, а й є дидактичною грою за змістом і пов'язані певним сюжетом та ідеєю. Це урок-гра, урок-змагання, урок-КВК, уроки-конкурси, вікторини, мандрівки, ділові та рольові ігри.

З учнями старших класів практикує проводити нетрадиційні уроки: уроки-лекції, семінари, практикуми, заліки у вигляді відомих телевізійних ігор „Що? Де? Коли?", „ Щасливий випадок", „Брейн - Ринги" тощо.

На думку вчителя, навчання стане творчим процесом тоді, коли воно сплановане як пошукова діяльність самих учнів. З цією метою вона використовує інтерактивні методи навчання, які максимально стимулюють пізнавальну самостійність, творчу активність та ініціативу школяра. Саме таким чином формуються та розвиваються соціальні компетентності.

Так, наприклад, на уроці алгебри у 7 класі під час розгляду теми „Властивості степеня з натуральним показником" вона пропонує застосування інтерактивної технології „Ажурна пилка" протягом 30 хв уроку. Метою використання такої технології є формування наступності та взаємозв’язку між вивченим на попередньому та наступному уроках самостійно учнями.

На передодні вчитель роздає кожному учневі картку певного кольору з номером на ній (від 1 до 5 ), сформувавши при цьому 5 груп по 5 учнів в кожній.
Групи отримали певні завдання: „червоні" – сформулювати, довести та пояснити на прикладах властивість степеня з натуральним показником: „ множення степенів з однаковою основою"; „сині" – сформулювати, довести та пояснити на прикладах властивість степеня з натуральним показником: „піднесення степеня до степеня"; „ жовті" – сформулювати, довести та пояснити на прикладах властивість степеня з натуральним показником: „піднесення до степеня добутку".
Аналогічно „ зелені" та „ фіолетові". Вправа будується за такими етапами:
1.Учням пропонується об'єднатися в групи відповідно до кольору картки, яку вони отримали („домашні групи"). У „домашніх групах" учні обмінюються інформацією, проводять взаємоопитування, розв'язують завдання підготовлені вдома, заданого зразка;
2. Потім учні об'єднуються в групи відповідно до своїх номерів („експертні" групи). У кожній з цих груп опиняються учні з кожної „ домашньої" групи, і в цій же групі кожен учень доводить своє завдання, з відповідними записами у зошитах.

По завершенні цієї роботи підводяться підсумки, із зазначеними питаннями:
1. Про які властивості степеня з натуральним показником, ви довідались?
2. Сформулюйте властивості степеня з натуральним показником .
Практика доводить, що застосовувати інтерактивну технологію „Ажурна пилка" варто для учнів середньої ланки (5-7 класи).

При поясненні нового матеріалу продуктивними є деякі активні методи навчання, зокрема, метод евристичних питань (МЕП). При такому поясненні учні значно активніші, і, вчитель дістає швидку зворотну інформацію, яка дає можливість одразу уточнити незрозуміле для учнів.

Тільки на уроках, де використовується технологія „ Карусель" найчастіше на уроках тематичного оцінювання (усно-письмовому контролі) для одночасного залучення учнів (найслабших у знаннях) до активної роботи, для збирання інформації з певної теми, особливо з такої, де є обширним теоретичний матеріал. Так, наприклад, у геометрії 9 клас „ Ламана. Многокутник", чи з алгебри 8 клас „ Неповні та повні квадратні рівняння", вчитель застосовує технологію „Мозковий штурм". Наприклад, коли записане в одній колонці завдання, а в другій – кілька відповідей серед яких тільки одна правильна (зручно використовувати при вивченні курсу алгебри).

Ефективність уроку і навчально-виховного процесу в цілому тісно пов'язані з формуванням в учнів інформаційних компетентностей та компетентностей саморозвитку та самоосвіти. Першочерговим завданням у вчителя є: навчити своїх учнів самостійно мислити, аналізувати, співставляти й узагальнювати, робити правильні висновки, розвивати уважність, наполегливість, організованість, обов'язково враховувати індивідуальні особливості учнів. Важливо також навчити дитину не переказувати вивчене, а осмислено сприймати програмовий матеріал, застосовувати вивчене при розв'язуванні задач, користуватися довідковим матеріалом. Формування цих компетентностей в учнів розпочинає вчитель з 5 класу. Спочатку навчає їх складати план і тези прочитаного, виділяти головне, знаходити відповіді на поставлені запитання, користуватися таблицями, опорними схемами тощо. Звісно, що вміння і навички потім поглиблюються в старших класах. Її учні не тільки вміють добувати інформацію з підручників та посібників, а й користуються послугами Інтернету, що дуже важливо в наш час.

Особливу увагу Світлана Петрівна звертає на самостійну роботу учнів, організовуючи як навчальні, так і контролюючі діагностичні самостійні роботи навчального характеру. З метою оволодіння учнями методом аналогії та узагальнення, розв'язували завдання аналогічні до розв'язаних, нею створено банки тематичних завдань. Всі самостійні роботи вона підбирає так, щоб завдання були диференційовані, враховуючи індивідуальні особливості учнів. Наприклад, у 8 класі при вивченні теми „ Квадратні рівняння" тим учням, які засвоюють матеріал важче дає картку-підказку, де показано приклади розв'язання таких рівнянь. Одним із найефективніших засобів формування творчої особистості – це творчі самостійні роботи, в яких учні отримують принципово нові знання, закріплюють навички самостійного пошуку знань. Проблемні і творчі завдання отримують учні, які швидше справились з самостійною роботою. Наприклад, при проведенні самостійної роботи з теми „Співвідношення між сторонами і кутами в прямокутному трикутнику" учні, які раніше справились із завданням, отримали задачу: Знайдіть радіус вписаного у рівносторонній трикутник кола і радіус кола, описаного навколо нього, якщо сторона трикутника дорівнює а.

Під час перевірки самостійних робіт вчитель використовує якомога більше способів і прийоми, з метою індивідуалізувати перевірку знання учнів.
До активної участі у навчально-виховному процесі спонукає система організації контролю знань, який тісно пов'язаний з оцінкою, що фіксує відповідність чи невідповідність критеріям. Контроль за засвоєнням навчального матеріалу розпочинається з перевірки домашнього завдання, яку вона проводить різними способами. Самоперевірка та взаємоперевірка за зразком, перевірка різними методами, математичний диктант, спринт-робота тощо. В процесі контролю знань використовує також такі форми, як тестування, теоретична розминка, залік, тематична робота. Для цього завдання готує диференційовані, як за рівнем складності, так і з врахуванням індивідуальних особливостей учнів.
К. Ушинський зазначав, і з ним вона погоджується, що основне завдання педагога не змушувати, а заохочувати школяра до навчання. Тому, використовуючи різні форми заохочення: схвалення, похвала, авансування особистості; нагорода, присвоєння титулів „ Розумник", „ Винахідник", емоційне, несловесне спілкування з дітьми – погляд, жест, міміка тощо, вдало підтримують успіх учнів.
Формуванню життєвих компетентностей сприяє не лише навчання, а й позакласна робота з математики. Вона поглиблює і розширює знання учнів отримані на уроках, підвищує зацікавленість предметом, привчає їх до самостійної творчої роботи, розвиває ініціативу, виховує почуття відповідальності за доручену справу. Стало традицією у Великокучурівській школі проводити тижні математики, конкурси, олімпіади, великі математичні вечори, випуск математичних газет, складання кросвордів, казок, написання творчих робіт та рефератів.

Шкільний математичний кабінет Світлани Петрівни добре укомплектований роздатковим та дидактичним матеріалом. Є невелика бібліотека математичної літератури та громадські бібліотекарі.

«Я навчаю дітей математики не тільки для того, щоб вони отримали певну суму знань, а й навчилися думати, знаходити компроміси, виділяти головне, критично ставитись до будь-яких аргументів, висувати гіпотези і перевіряти їх на практиці» – основне завдання грамотного педагога, висококваліфікованого фахівця Світлани Петрівни Алієвої, з яким вона справляється на відмінно.скачать dle 10.4фильмы бесплатно

Контакти

Адреса:
вул. Грушевського, 1, м.Чернівці, 58010
Телефони:
55-29-66, 57-32-84(факс)
Пошта:
doncv@ukr.net

Архiв новин

Январь 2018 (127)
Декабрь 2017 (301)
Ноябрь 2017 (310)
Октябрь 2017 (261)
Сентябрь 2017 (186)
Август 2017 (79)

Команда сайту

Адміністратор:
Смольницький Анатолій Ігорович
Пошта:
doncvpress@ukr.net