Інформація
  • Переглядів: 3958
  • Автор: admin1
  • Дата: 29-06-2011, 10:11
29-06-2011, 10:11

Викладання суспільних дисциплін як непрофільних у школі нового типу

Категорія: Навігація / Скриня педагогічних думок / Історія та правознавство

ЗНАЙОМТЕСЬ:

ПЕРЕМОЖЕЦЬ ІІІ ТУРУ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО КОНКУРСУ «УЧИТЕЛЬ РОКУ-2011» У НОМІНАЦІЇ «ІСТОРІЯ», ВЧИТЕЛЬКА ІСТОРІЇ І СУСПІЛЬСТВОЗНАВСТВА ЧЕРНІВЕЦЬКОГО МІСЬКОГО ЛІЦЕЮ № 1
МАЙДАНИК ОЛЕНА ГЕННАДІЇВНА.


МАЙДАНИК ОЛЕНА ГЕННАДІЇВНА:
АВТОРСЬКІ ШТРИХИ ДО ПЕДАГОГІЧНОГО ПОРТРЕТА

Мій педагогічний портрет Я впевнилась, що відбулась як учитель тільки тоді, коли зрозуміла, що в учнях слід бачити власних дітей. Тоді і зрозумієш їх швидше, і поясниш матеріал доступніше. А ще треба бути щирим та доброзичливим, оскільки діти чудово відчувають фальш і з усією своєю безпосередністю оголошують їй війну. «Рятуючи» дитячий світ від безглуздих баталій, ти намагаєшся спрямувати енергію учнів на розвиток їх особистості. І повторюєш старі істини: слухай інших, якщо сам хочеш бути почутим; відкинь упередження щодо інших, якщо сам не хочеш бути затаврованим; стався до людей так, як хочеш, щоб вони ставились до тебе. Чи помічали Ви, що із всіх вікових категорій людей, саме діти під час розмови найчастіше дивляться Вам у вічі?! Вони довіряють Вам, вірять у Вас, окриляють Вас… Саме заради цього учитель, як вічний учень, шукає цікаву інформацію та нові форми роботи. Не знаю, чи багато моїх вихованців стануть дослідниками історії, але кожен з них, безперечно, буде її творцем. А тому дуже важливо навчити дітей аналізувати помилки і перемоги минулого. Адже історія, як відомо, не знає умовного способу, не залишає можливості відмінити все натисканням клавіші «Delete». Отже, при викладанні своїх предметів прагну домогтися від учнів не заучування фактів і дат, а вміння робити висновки, визначати їх доцільність; мати власну життєву й громадянську позицію, бо від цього залежить не лише їх оцінка, а й, що набагато важливіше, їх майбутнє і майбутнє всієї держави.

Мої захоплення: влаштовувати родинні свята, мандрувати, спілкуватися з цікавими людьми та спостерігати за тим, як змінюється все навколо тебе. Кажуть, кращий відпочинок – це зміна виду діяльності. Тому навесні я люблю спостерігати за квітами, що вигулькують з-під снігу; влітку – погрітися на сонечку із книгою в руках; восени – під шелест різнобарвного листя поласувати шашликом, а взимку, коли в повітрі вирують аромати Нового року, в обіймах своєї родини будувати плани на майбутнє.


ОПИС ДОСВІДУ РОБОТИ MAЙДАНИК ОЛЕНИ ГЕННАДІЇВНИ
З ТЕМИ:
«Особливості активізації пізнавального інтересу учнів на уроках суспільних дисциплін у ліцеї природничо-математичного напряму»

Перед людиною є три шляхи до пізнання:
Шлях мислення – найбільш благородний,
Шлях наслідування – найбільш легкий і
Шлях особистого досвіду – найбільш важкий.
Конфуцій


Все людське життя – це довжелезний шлях до пізнання... Натрапивши на цей вислів Конфуція, я відчула в собі конфлікт інтересів: жінка в мені бажає дітям благородного шляху, мати – легкої долі, а вчитель – вперто наполягає на особистому досвіді. В Чернівецькому ліцеї №1 математичного та економічного профілів я працюю з 1993 року. За цей час мала можливість переконатися, що істориками стануть одиниці з моїх учнів, а з реаліями дорослого життя зустрінуться всі.
Психологи вважають прагнення пізнання основною рушійною силою розвитку людини на будь-якому етапі її життя. В закладах нового типу саме викладачі непрофільних дисциплін поставлені в умови «вічного» пошуку та урізноманітнення форм і напрямків формування пізнавального інтересу учнів. Оскільки навчальний заклад розрахований на учнів 8 – 11 класів, то своє завдання як учитель суспільних дисциплін я вбачаю в активізації пізнавального інтересу учнів шляхом формування освітніх компетентностей.

Педагогічний досвід доводить, що досягнути справжньої майстерності в цій справі можливо лише за умов постійного підвищення свого фахового рівня та обміну думками з колегами. Широкий простір для пошуку технологій та моделей навчання дають праці К.Баханова «Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі» та «Теоретико-методичні засади трансформації сучасної шкільної освіти», А.Кроуфорд «Технології розвитку критичного мислення учнів», В.Курилів «Методика викладання історії», В.Мисана «Сучасний урок історії», В.Нищети «Метод проектів як засіб формування життєвої компетентності старшокласників у процесі навчання українознавчих предметів», О.Пєхоти «Освітні технології», О.Пометун і Г.Фреймана «Методика навчання історії в школі», І.Сущенка «Дебати в школі», А.Шнайдер «Навчання через дебати: різноманіття поглядів», Б.Волша (Велика Британія) «Використання нових інформаційних технологій у викладанні історії в основній та старшій профільній школі на прикладі Великої Британії», Р.Страдлінга (Велика Британія) «Проблеми викладання історії у ХХІ столітті», Ґ.Драйден і Д.Вос «Революція в навчанні», статті Р.Євтушенко, Т.Ладиченко, В.Власова, С.Терно, А.Ковтонюка, С.Кульчицького тощо + фахові ґазети і журнали.

Воістину будь-який досвід тільки тоді чого-небудь вартий, коли він цікавить колег, коли комфортно учневі спілкуватися з учителем – учителем, який вірить у нього та вміє виростити крила.

Вступаючи до ліцею, учні швидко вчаться розділяти навчальні дисципліни на «профільні», для викладання яких клас поділяють на групи з більшою кількістю годин, і «непрофільні». Згодом ці поняття можуть змінитися на «потрібні» та «зайві», що відвертають від улюбленої справи.

Варто зазначити, що профілізація та пов’язане з нею зменшення кількості годин, відведених на вивчення непрофільних дисциплін, починається переважно з 10 класу, тому ставлення до предмету в значній мірі залежить від учителя. Адже 8 клас в ліцеї формується з учнів різних шкіл міста, для них усіх ліцейський учитель – це нова особа, у зв’язку з чим важливу роль відіграє першого враження. Тому я планую вступний урок так, аби він мотивував пізнавальну діяльність на прикладах із повсякденного життя з елементами практичного застосування учнями попередньо отриманих знань. Крім того, суспільні дисципліни формують і громадянську позицію нової генерації. Іншими словами - учень повинен вийти з першого уроку переконаним: «Мені цікаво; це зовсім не складно, оскільки я зустрічався з цим у реальному житті, але дуже важливо, бо це моє життя і моя держава!»
Досягнути такого висновку допомагає наочність - візуальні джерела (добірки портретів, фото-, відеофрагменти, зображення витворів мистецтва); діаграми і графіки; таблиці і структурно-логічні схеми; електронні засоби навчання та історичні джерела (документи, свідчення очевидців тощо). Цим я намагаюсь запропонувати учням засоби для роботи із різними інтерпретаціями минулого. В таких умовах дітям надається можливість розвивати критичне мислення, а відповідно і ставлення до певної інформації.

Модернізація змісту шкільної освіти передбачає зміну акцентів і в процесі набуття знань, умінь та навичок. Шкільні програми містять значну кількість довідкової інформації, яку учень повинен вміти знаходити та опрацьовувати, а не тримати постійно в голові. Отже, замість схеми «вчитель розказує, а учень слухає, запам’ятовує та відтворює» тепер активізується роль учня, який опрацьовує джерельну базу; аналізує процеси та явища; порівнює таблиці, схеми, графіки та діаграми, а вчитель скеровує його діяльність.

Спеціалізація навчального закладу підсвідомо підштовхує до оптимізації навчально–виховного процесу. Учень повинен бути ознайомлений з передовими ідеями та актуальними проблемами науки, а вчитель – організувати цей процес таким чином, щоб запобігти перенавантаженню. А тому варто собі часом нагадувати вислів видатного педагога XVII століття Яна Коменського: «Мистецтво навчання не потребує нічого іншого, крім умілого розподілу часу, предметів і методів…»
Протягом останніх 10 років набули великої популярності інтерактивні технології, але досвід їх застосування доводить стару істину – «більше – не завжди краще», а, отже, і плануючи урок, я прагну максимально адаптувати їх до спеціалізації та вікових особливостей учнів. Не варто забувати і те, що, хоч мої учні здебільшого старшокласники, вони все одно ще діти, а тому із задоволенням долучаються до навчання у грі. Це й «усна ґазета», «зрозумій мене», «історичні шахи», рольові та імітаційні ігри.

Формуючи освітні компетентності, я широко використовую роздатковий матеріал, опорні конспекти, термінологічні словники, картографічні завдання. В значній мірі активізують процес пізнання семінари, дискусії, турніри, екскурсії, зустрічі, «круглі столи», пошук альтернатив та «доведення від супротивного», в основі якого полягає не просто проблемне завдання, а завдання–провокація.
Не можна забувати про необхідність формування в учнів цілісного підходу до навчання, де всі набуті знання створюють єдину систему. Цьому, на мій погляд, вдало сприяє інтегральний підхід, який я намагаюсь реалізувати у кількох напрямках: міжпредметні зв’язки, бінарні уроки, інтегрований практикум - складання комп’ютерних навчально-контролюючих програм і презентацій на історичні теми. Таким чином, зустрічаючись із певною інформацією на різних уроках, учень не тільки краще її засвоює за рахунок повторення, а й підживлює віру в свої сили.
«Глобалізація» історичної освіти проявляється також в потребі поміщати національну і місцеву історію в регіональний і глобальний контекст, для того щоб зрозуміти зв’язки між ними. Важливо, щоб учні усвідомлювали, яким чином події місцевого рівня спричинені тим, що відбувається в світі, і також мають на це вплив. Крім того, активізацію інтересу до історії підказують і геополітичні реалії, в яких особа прагне до самоіндентифікації шляхом пошуку відповіді на такі питання, як "Хто ми?", "Звідки ми походимо?" і "Яка наша історія?" До речі, дослідження місцевої історії викликає в учнів живий інтерес, який вони підсвідомо надалі проявляють і до програмового матеріалу.

З огляду на тотальне захоплення підлітків комп’ютером та поглиблене вивчення інформатики в ліцеї я намагаюсь спонукати «працювати» ці два фактори на пошук нових знань та навичок з моїх непрофільних дисциплін.

Використання комп’ютера у навчальному процесі спрямоване переважно на розв’язання наступних 4 типів дидактичних завдань.

І. Комп’ютер – як допоміжний засіб для отримання довідкової інформації, демонстрації. Свідомо чи ні, але всі сучасні педагоги спрямовують учня на застосування цієї технології, коли пропонують підготувати реферати. Тому вважаю доцільним дещо змінити завдання:
• проаналізувати 3-4 існуючих у мережі реферати та знайти в них помилки;
• обрати із усіх опрацьованих рефератів найцікавішу інформацію на задану тему тощо.

ІІ. Комп’ютер – як контролер (тренажер, що імітує дії вчителя):
• робота з текстовим редактором;
• розв’язання тестових завдань, які дозволяють здійснювати контроль і самоконтроль, а також сприяти самовдосконаленню учня.

ІІІ. Імітаційно-модульовані програми. Хоча варто пам'ятати, що їх «ахіллесовою п'ятою» буде будь-яка граматична помилка, або непередбачена авторами відповідь.

ІV. Комп’ютер – як помічник для засвоєння складних абстрактних теоретичних понять. За основу можна взяти структурно–логічні схеми, які містять:
• добірку відповідних понять або подій;
• «ключове» слово для полегшення їх тлумачення;
• структуризацію їх властивостей або елементів;
• причинно-наслідкові зв’язки механізму їх реалізації або взаємодії.

Останнім часом усе більше привертає до себе увагу такий сучасний засіб навчання, як електронний підручник. Суспільні дисципліни більше від інших потребують постійного оновлення інформації, а здійснити це в електронному варіанті значно простіше та дешевше, ніж перевидавати багатотисячним накладом звичайні підручники. Окрім того, вищеназваний засіб навчання забезпечує особистісно-орієнтований та диференційований підхід, втілює інтерактивні технології, викликає підвищення пізнавальної активності за рахунок різноманітного унаочнення, здійснює поточний контроль знань. До речі, щодо поточного контролю, то іноді можна почути від колег скептичне ставлення до нього, мовляв: «Що ж це за контроль, якщо до нього мають доступ учні?» Особисто я вважаю, що проблему можна розв’язати шляхом збільшення кількості тестових завдань. Адже наша основна мета – дати знання, а шлях їх здобуття через тестові тренінги сприятиме накопиченню учнями досвіду для участі в Зовнішнім незалежним оцінюванням.

Українське законодавство передбачає не тільки профілізацію навчальних закладів, але й обов’язковість набуття повної загальної середньої освіти. Сучасна українська реальність вимагає від громадян обізнаності, коректності, толерантності, компетентності та небайдужості. Крім того, перед атестатом про повну середню освіту всі предмети рівноцінні. Нехтування цими істинами може зіграти злий жарт під час підготовки до ЗНО, без якого неможливий шлях до вищої освіти.

Завдання ЗНО вимагають від людини тримати в активізованому стані значну частину інформації. Тому при підготовці до таких випробувань я спрямовую учнів на тренування пам’яті, розвиток логічного мислення, допомагаю їм розвинути швидку реакцію та розробляти алгоритми побудови причинно-наслідкових зв’язків тощо.
Як відомо, найкращий спосіб вивчити що-небудь – це відкрити самому. Тому формуванню ключових компетентностей вдало сприяє використання методу проектів, який, по-перше, є найдієвішим переходом від теорії до практики, по-друге, дозволяє об'єднати всі попередньо згадувані педагогічні хитрощі, по-третє, якісне його виконання призводить до створення і презентації нового продукту, який можна використовувати як унаочнення. Цей метод досить гнучкий, що дає можливість адаптувати завдання до вікових особливостей та спеціалізації учнів, залишаючи за ними право самостійного рішення на різних етапах. Проявляється це у:
 визначенні теми (вчителем або самостійно учнями);
 шляхах дослідження (добирання для аналізу документів, літератури; проведення соціологічних досліджень з використанням анкет або методом інтерв'ю);
 роботі в групах, яка сприяє застосуванню:

1) диференційованого та індивідуального підходу в: розподілі завдань; процесі їх опанування; процесі презентації (кожен учень може застосувати свої навички; розкрити свої особисті якості); процесі оцінювання та корекції;
2) реалізації розвивальної та виховної мети навчання, оскільки дозволяє кожній дитині відчути себе важливим гвинтиком у цілісному механізмі; формує навички коректної поведінки, вміння слухати інших та обстоювати свою думку; підводить до висновку: «поясни так, як хотів би, щоб пояснили тобі»;

 створенні унаочнення;
 формуванні атмосфери партнерства між учителем та учнями.
Активізація пізнавальної діяльності учнів відбувається також у процесі їх безпосередньої участі в позаурочних виховних заходах: ліцейських (див. «Виховний захід»); міських дослідницьких експедиціях, таких як „Чернівці – рідне місто моє ”; Всеукраїнських учнівських акціях (наприклад: Суспільна акція школярів „Громадянин”; Всеукраїнських конкурсах учнівської творчості («Об'єднаймось, брати мої » та інших).

Звичайно, мої «юні Ейнштейни» не можуть похвалитися перемогами на Всеукраїнських олімпіадах з історії, але яскравим прикладом результативності моєї роботи є висока оцінка їх небайдужої діяльності шановним журі у різноманітних конкурсах, в яких вони беруть участь нарівні з учнями навчальних закладів суспільно–гуманітарного профілю.

Саме тому я переконана, що цих дітей чекає благородний життєвий шлях, а набутий особистий досвід на легких крилах долі перенесе їх через усі негаразди.
У цьому навчальному році всі вчителі України, які викладають за навчальною програмою рівня стандарту, мають можливість відчути складнощі викладання історії, коли на курси «Історії України» та «Всесвітньої історії» виділяється лише по 1 годині на тиждень. За таких умов набутий мною досвід, сподіваюся, стане у пригоді. На сьогодні з ним знайомі колеги школи, міста, області та держави. Знайомство відбувається на педрадах, методичних семінарах, курсах при ОІППО, щорічній конференції «Талант і елітарність», на шпальтах фахових газет і журналів.
Мої багаторічні напрацювання систематизовані й використовуються в роботі кабінету історії та правознавства ліцею, який був визнаний кращим в місті та області в 2006 році. Його двері завжди гостинно відкриті і для учнів, і для колег.скачать dle 10.4фильмы бесплатно

Контакти

Адреса:
вул. Грушевського, 1, м.Чернівці, 58010
Телефони:
55-29-66, 57-32-84(факс)
Пошта:
doncv@ukr.net

Архiв новин

Грудень 2018 (79)
Листопад 2018 (243)
Жовтень 2018 (175)
Вересень 2018 (85)
Серпень 2018 (124)
Липень 2018 (106)

Команда сайту

Адміністратор:
Смольницький Анатолій Ігорович
Пошта:
doncvpress@ukr.net

Весь контент доступний за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International license, якщо не зазначено інше