Главная > Новини > Методичні рекомендації щодо організації роботи із зверненнями громадян

Методичні рекомендації щодо організації роботи із зверненнями громадян


29-11-2011, 14:45. Разместил: Moderator
Загальні положення
Україна є демократичною, соціальною та правовою державою. Це передбачає тісний зв'язок людини (громадянина) та держави, який, як правило, забезпечується зверненням громадянина і відповідним реагуванням державних органів на це звернення.
Тому слід пам'ятати, що від стану розгляду звернень громадян залежить стан реформування та демократизації суспільства, добробут народу, авторитет державної влади.
Ці рекомендації покликані визначити основні завдання посадових осіб і структурних підрозділів, на яких покладено роботу із зверненнями громадян та шляхи реалізації цих завдань в практичній діяльності.

Законодавство про звернення громадян
Основним законодавчим актом, який регулює відносини у сфері розгляду звернень громадян, є Конституція України. Зокрема, у статті 40 Конституції України зазначено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
До законодавчих актів, які конкретизують статтю 40 Основного Закону, в тому числі в системі освіти, відносяться:
Закон України "Про звернення громадян" (№393/96-ВР);
Указ Президента України "Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого конституційних прав громадян на звернення" (№109/2008);
Інструкція з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової Інформації, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997р №348;
Постанова Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 №858 «Про затвердження Класифікатора звернень громадян»;
Наказ Міністерства освіти і науки України від 06.03.2008 №158 «Про виконання Указу Президента від07.02.2008 № 109».
Зважаючи на особливе значення інституту звернення громадян у розбудові демократичної і правової держави, 7 лютого 2008 року Главою держави було видано Указ"Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого конституційних прав громадян на звернення" (№109/2008), в якому, зазначено, що одним із пріоритетних завдань органів державної влади та місцевого самоврядування є забезпечення всебічного розгляду звернень громадян, порушених у них проблем, оперативне їх вирішення, задоволення законних прав та інтересів громадян. В цьому Указі також відмічено, що рівень роботи посадових та службових осіб із зверненнями громадян має розглядатися як важливий критерій оцінки їх професійного рівня, відповідності займаній посаді, а також просування таких осіб по службі.

Методи і форми забезпечення
розгляду та роботи зі зверненнями громадян

Методи забезпечення розгляду звернень громадян
Важливим питанням в практичній діяльності є з'ясування методів роботи. Діяльність щодо забезпечення розгляду та організації роботи із зверненнями громадян також передбачає наявність відповідних методів. Вони чітко визначені в Указі Президента України:
створення необхідних умов для реалізації конституційних прав громадян на письмове звернення або особистий прийом та обов'язкове одержання обґрунтованої відповіді на нього;
неухильне виконання вимог Закону України "Про звернення громадян";
звернення особливої уваги на вирішення питань, порушених в листах інвалідів, ветеранів війни та праці, пенсіонерів, багатодітних сімей, одиноких матерів та інших категорій громадян, які мають право на пільги;
виявлення та усунення причин, що породжують скарги громадян;
вирішення питання про відповідальність посадових осіб, з вини яких допущені порушення, бюрократизм і тяганина;
аналіз стану роботи із зверненнями громадян та інформування про це населення, рахування результатів аналізу в практичній роботі;
регулярне проведення особистого прийому посадовими особами громадян за місцем проживання, затвердження графіків прийому.

Форми роботи із зверненнями громадян
Під формами роботи із зверненнями громадян розуміють зовнішній прояв методів. Тобто форми є конкретним втіленням методів у практичну діяльність. До них відносяться:
-забезпечення розгляду письмових пропозицій, заяв і скарг громадян та надання авторам відповіді згідно з чинним законодавством;
-надіслання звернень для їх вирішення уповноваженим на це органам;
-здійснення в межах повноважень контролю за своєчасним і правильним вирішенням порушених у них питань;
-забезпечення організації особистого прийому громадян уповноваженими посадовими особами;
-витребування від відповідних органів матеріалів, необхідних для розгляду звернень під час прийому громадян, ведення обліку доручень і вказівок , даних на прийомі, та здійснення контролю за їх виконанням;
-систематичне роз'яснення конституційних прав і обов'язків громадян, законодавства щодо розгляду їх звернень, повноважень органів державної виконавчої влади і місцевого самоврядування у вирішенні питань, що порушують громадяни у своїх листах, порядок оскарження прийнятих за ними рішень;
-спрямування звернень для вирішення у відповідні органи;
-отримання від підконтрольних органів відповідної інформації (довідок, пояснень та інших матеріалів) щодо розгляду пропозицій, заяв і скарг громадян;
-інформування керівництва про найбільш характерні звернення громадян;
-внесення пропозицій щодо перевірки окремих заяв і скарг з виїздом на місце;
-здійснення контролю за виконанням доручень щодо вирішення питань, які порушувались у зверненнях громадян, особлива увага звертається при цьому на вирішення питань, порушених у листах інвалідів, ветеранів війни та праці, пенсіонерів, багатодітних сімей, одиноких матерів та інших пільгових категорій громадян;
-забезпечення підготовки та подання керівництву інформації про факти порушень виконавчої дисципліни, формального ставлення до розгляду звернень громадян, внесення пропозицій щодо відповідальності посадових осіб, з вини яких допущені порушення, бюрократизм і тяганина;
-здійснення реєстрації та обліку звернень громадян у відповідності до Інструкції з діловодства за зверненнями громадян, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.97 р. № 348, оперативної і підсумкової
статистики звернень, ведення поточного архіву;
-аналіз письмових та усних звернень громадян, вивчення причин, які породжують скарги, підготовка оглядових матеріалів з цих питань та систематичне інформування керівництва про стан цієї роботи;
-вивчення та узагальнення практики роботи інших організацій, підприємств, установ щодо забезпечення належного розгляду звернень громадян;
-одержання від підконтрольних органів статистичних даних про надходження та розгляд заяв і скарг для аналізу та складання річних підсумків роботи.
Робота із зверненнями громадян
Розгляд звернень покладено на уповноважених посадових, осіб, які безпосередньо розглядають та дають відповідні доручення щодо вирішення заяв, скарг та пропозицій громадян. Для належної організації розгляду звернень громадян та контролю за наступним виконанням доручень рекомендується покласти цю функцію на відповідну посадову особу чи структурний підрозділ, діяльність якого і є роботою із зверненнями громадян. Роботу із зверненнями громадян можна поділити на:
а) роботу з письмовими зверненнями;
б) роботу з усними зверненнями.
Важливими формами роботи із зверненнями громадян є також узагальнення та аналіз звернень, контроль (в межах повноважень) за дотриманням законодавства про звернення громадян та інші форми, які перелічені вище.


Робота з письмовими зверненнями
Порядок ведення діловодства із зверненнями громадян, в т.ч. із письмовими, детально визначений Інструкцією з діловодства за зверненнями громадян. В даному розділі розкриваються організаційні питання роботи із письмовими зверненнями.
Умовно роботу із письмовими зверненнями можна поділити на такі стадії:
прийом та попередня обробка листів громадян.
розсилка звернень із дорученнями відповідним виконавцям та наступний контроль за їх вирішенням і надісланням обґрунтованих та своєчасних відповідей заявникам.
Прийом та попередня обробка листів громадян включає:
• перевірку правильності доставки листів громадян: в разі виявлення невідповідності листів адресату вони пересилаються за належністю;
• реєстрацію звернень: в незалежності від використання журнальної чи комп'ютерної форми реєстрації звернення перед реєстрацією перевіряються на повторність, присвоюється реєстраційний номер;
• подання на резолюцію посадовим особам.
Після повернення звернень з резолюціями вони розсилаються відповідним виконавцям.
Якщо доручення дано кільком посадовим особам, головним виконавцем є особа, зазначена у дорученні першою, якщо в документа не обумовлено інше. Для виконання доручення їй надається право скликати інших виконавців і координувати їх роботу (Примірна інструкція з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади затверджена Постановою Кабміну №1153 від 17.10.1997).
Для здійснення контролю за вирішенням звернення, контрольні картки можна розташувати в хронологічному порядку або за суб'єктами виконання.
Зняття з контролю, як правило, відбувається після одержання відповіді виконавця. В разі, якщо відповідь містить будь-яку обіцянку чи посилання на виконання доручення в майбутньому і не є остаточною, вона залишається на додатковому контролі.
Остаточне зняття звернення з контролю здійснює керівник, який приймав рішення про контроль та давав відповідні доручення щодо вирішення звернення.
Робота з усними зверненнями
Робота з усними зверненнями включає в себе:
• підготовку до особистого прийому;
•безпосередньо організацію особистого прийому в конкретний час;
• обробку і розсилку матеріалів виконавцям та контроль за виконанням доручень, даних на особистому прийомі.
До підготовки відноситься:
1. Доведення до населення інформації про день, час і місце проведення особистого прийому конкретною посадовою особою. Це робиться за допомогою розсилки графіків прийому в установи, підприємства, організації, повідомлення в засобах масової інформації, розміщення спеціальних об'яв, стендів.
2. В разі необхідності проводиться попередній запис; при цьому необхідно враховувати складність питання, стан здоров'я, соціальний статус громадян.
3. В стадії підготовки до особистого прийому необхідно також проводити роботу, щодо роз'яснення компетенції різних органів, які вирішують ті чи інші питання. Це збереже час заявників та посадових осіб, які проводять особистий прийом і допоможе уникнути конфліктних ситуацій під час особистого прийому.
4. За погодженням з керівництвом на прийом можна запросити спеціалістів відповідних служб, які допоможуть у вирішенні питань, що не входять до компетенції осіб, які ведуть особистий прийом, але з якими часто звертаються громадяни. Визначення кола питань, для допомоги у вирішенні яких залучаються спеціалісти інших служб, потребує застосування такої форми роботи із зверненнями громадян, як аналіз і узагальнення.
5. Безпосередня організація особистого прийому у визначений час.
Важливою стадією організації особистого прийому є реєстрація усних звернень, під час якої в картку особистого прийому заносяться дані про заявника:
прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання (ці дані необхідно заносити безпосередньо з документа, який посвідчує особу), місце роботи, соціальний статус та зміст питання, з яким громадянин звертається на особистий прийом. До картки додається заява, що має відношення до порушеного питання. У разі, якщо питання не входить до компетенції посадової особи, яка проводить особистий прийом, працівник, що проводить реєстрацію, дає заявнику відповідні роз'яснення та повідомляє місцезнаходження органу, до якого необхідно звернутись.
Посадова особа, яка веде прийом, попередньо знайомиться по картці з прізвищем, ім'ям та по батькові заявника і суттю питання, а також іншими матеріалами та документами.
Заявник повідомляє своє питання в усній чи письмовій формі і пред’являє, в разі необхідності, документи, що стосуються порушеного питання.
Після розмови і ознайомлення з документами заявника посадова особа, яка веде прийом, приймає рішення:
про задоволення звернення; при цьому дається доручення в письмовій чи усній формі відповідній особі про виконання в зазначені терміни необхідних контрольних дій;
про передачу звернення для розгляду до відповідного компетентного органу; в даному випадку дається доручення (в межах повноважень) конкретному органу або посадовій особі щодо можливого позитивного вирішення порушеного в зверненні питання;
про відмову; при цьому заявнику обов'язково з посиланням на законодавство повідомляються причини відмови.
Після закінчення особистого прийому проводиться обробка матеріалів, здійснюється підрахунок осіб, які звернулись на особистий прийом, керівництву надається інформація про кількісний та якісний склад усних звернень.
Якщо запис та реєстрація проводились вручну, після закінчення особистого прийому дані з облікових карток заносяться до автоматизованої бази даних.
Матеріали (картки особистого прийому, додані до них письмові заяви, документи) доводяться до виконавців. Якщо в резолюції вказано декількох виконавців, матеріали підлягають розмноженню та розсилці кожному виконавцю.
Доручення щодо вирішення усних звернень громадян беруться на контроль.
Працівники підрозділу, на який покладено роботу із зверненнями громадян, здійснюють контроль за виконанням доручень, дотриманням термінів розгляду, надісланням обґрунтованої та своєчасної відповіді заявнику.

Юридична відповідальність за порушення законодавства про звернення громадян.
Структура системи роботи із зверненнями громадян є неповною без розгляду питання про юридичну відповідальність за порушення законодавства про звернення громадян. Особливої актуальності це питання набуває з набуттям чинності Указу Президента України, де зроблено наголос на посилення відповідальності посадових та службових осіб за порушення у сфері розгляду звернень громадян.
Юридичну відповідальність за порушення законодавст¬ва про звернення громадян можна поділити на:
1) юридичну відповідальність посадових осіб;
2) юридичну відповідальність громадян.
Статтею 24 Закону України "Про звернення громадян" для осіб, винних у порушенні законодавства про звернення громадян, передбачено цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, передбачену законодавством України.
У випадку задоволення скарги орган або посадова особа, яка прийняла неправомірне рішення щодо звернення громадянина, відшкодовують йому завдані матеріальні збитки, пов'язані з поданням і розглядом скарги, обґрунтовані витрати, понесені у зв'язку з виїздом для розгляду скарги на вимогу відповідного органу, і втрачений за цей час заробіток. Спори про стягнення витрат розгля¬даються в судовому порядку.
Громадянину на його вимогу і в порядку, встановленому чинним законодавством, можуть бути відшкодовані моральні збитки, завдані неправомірними діями або рішеннями органу чи посадової особи при розгляді скарги. Розмір відшкодування моральних (немайнових) збитків у грошовому виразі визначається судом (ст.25 Закону України "Про звернення громадян").
Законом України “Про звернення громадян” передба¬чено також відповідальність громадян за подання звернень протиправного характеру. Так, в статті 26 цього закону зазначено, що подання громадянином звернення, яке містить наклеп і образи, дискредитацію органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та їхніх посадових осіб, керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно під форм власності, заклики до розпалювання національної, расової, релігійної ворожнечі та інших дій, тягнуть за собою відповідальність, передбачену чинним законодавством.
Законодавством передбачена також майнова відповідальність громадян. Зокрема, витрати, зроблені органом державної влади, місцевого самоврядування, установою, організацією незалежно від форм власності, об'єднанням громадян, підприємством, засобами масової інформації у зв'язку з перевіркою звернень, які містять завідомо неправдиві відомості, можуть бути стягнуті з громадяни на за рішенням суду (ст.11 Закону України "Про звернення громадян).
Слід відмітити, що законодавством прямо не передба¬чено відповідальності за конкретні правопорушення в процесі розгляду звернень, а статті Закону України "Про звернення громадян" не визначають санкцій за відповідні порушення, що, безперечно, є серйозним недоліком чинного законодавства.

Практичні поради щодо організації роботи із зверненнями громадян.
Слід пам'ятати, що забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються (ст.7 Закону України "Про звернення громадян"). Для виконання цієї вимоги закону насамперед необхідно визначити, чи міститься в зверненні скарга. На практиці частіше всього виникає помилкове ототожнення різних видів звернень. Щоб уникнути цієї помилки необхідно знати, що скарга подається у зв'язку із порушенням законних прав та інтересів скаржників або третіх осіб, а заява містить прохання щодо вирішення питання без вказівки на порушення закону. Помилка у визначенні, чи є конкретне звернення скаргою, може призвести до:
1) порушення вимог ст.7 Закону України "Про звернення громадян" (заборона направляти і скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються);
2) розповсюдження цієї заборони на інші види звернень заяви та пропозиції.
Як свідчить практика, причиною звернень громадян до вищестоящих органів в багатьох випадках є неуважність, бездушне ставлення до проблем заявників, формальна, необґрунтована, без посилання на відповідні законодавчі акти і пояснення мотивів та порядку оскарження прийнятого рішення, відповідь.
Поліпшенню роботи повинно сприяти використання такої форми роботи із зверненнями громадян як систематичне роз'яснення конституційних прав і обов'язків громадян, законодавства щодо розгляду їх звернень, повноважень органів державної виконавчої влади і місцевого самоврядування у вирішенні питань, що порушують громадяни у своїх листах та на особистому прийомі, порядок оскарження прийнятих за наслідками їх розгляду рішень.
Якщо під час особистого прийому з'ясовується, що прохання або скарга, яку висловлює заявник є необґрунтованими або незаконними - слід роз'яснити це відразу, не відсилаючи заявника в інші інстанції.
При пересилці звернення за належністю в інші інстанції заявник повідомляється про це письмово в п'ятиденний термін. Для цього зручно розробити спеціальні бланки.


скачать dle 10.4фильмы бесплатно
Вернуться назад