Скоро буде рівно два місяці, як ми на карантині вдома... За цей великий час, я встиг зробити багато чого цікавого, корисного для себе.
Із цікавого: почав дивитись серіали, які я планував переглянути ще дуже давно, але не було часу через те, що навчався в школі, робив домашнє завдання та допомагав батькам. Це не просто трата часу: я дізнався із цих серіалів багато нового, повчального. Якщо цікавить список фільмів, пишіть в особисті повідомлення!!!
Із корисного: почав слідкувати за своїм тілом. Щодня займаюся спортом. Зустрінемось – не впізнаєте мене.
Як не дивно, але я роблю майже все домашнє завдання, яке кидають у наш з класом спільний чат (зі мною щось не так?). Зрозумів багато тем, які не міг збагнути в школі, стало набагато легше робити ці завдання вдома.
Звичайно, як і всі мої однокласники, сумую за друзями. Шкодую, що, як і багато хто з вас, мріяв про те, щоб школу закрили на карнатин, щоб ми змогли відпочити від цієї науки. Ну, це відбулось та продовжується до сих пір. Але тієї сподіваної радості щось не дуже. Я сумую за нашими дурними жартами, з яких майже всі сміялись, сумую за вчителями, а більш за все, за нашим класним керівником, який, звичайно, кричав на нас, але любив.
Надіюсь, що дуже скоро закінчиться цей карантин і ми зможемо знову побачити один-одного не тільки через Zoom та розказати, що ми робили вдома за цей довжелезний час...
Габрієл-Михайло ЗАГАРІЧУК
