Главная > Чернівецькій області - 75 > Дмитро Михайлович Гнатюк— видатний український оперний співак (баритон), режисер, педагог.

Дмитро Михайлович Гнатюк— видатний український оперний співак (баритон), режисер, педагог.


27-08-2015, 09:53. Разместил: Moderator

Дмитро Михайлович Гнатюк— видатний український оперний співак (баритон), режисер, педагог. Народний артист України. Народний артист СРСР. Герой Соціалістичної Праці. Герой України. Перший виконавець хітів 1960-тих — пісні «Два кольори» та «Мій Київ». Вільно володіє румунською мовою. Чоловік Галини Гнатюк, мовознавця, історика української мови.
Народився 28 березня 1925, в селі Старосілля — тепер Мамаївці, Кіцманський району, Чернівецької області у селянській родині. Батько — Михайло Дмитрович (1898–1987), мати — Марія Іванівна (1898–1962).
З огляду на румунську окупацію Північної Буковини закінчив румунську школу. Незважаючи на вроджений талант, змушений був опановувати робітничі спеціальності. До світу культури зміг долучитися тільки в 1940 р.. Під час Другої Світової війни й повторної румунської окупації, Дмитро Гнатюк жив в евакуації — місто Нижня Салда Свердловської області, де працював металургом.
З 1945 року, після звільнення Чернівецької області від румунських загарбників, стає артистом Чернівецького обласного музично-драматичного театру імені О. Кобилянської.
Закінчив Київське музичне училище, у 1951 — Київську консерваторію (клас І. С. Паторжинського). 
Пізніше стає солістом Київського театру опери і балету (1951–1988), директор (1979–1980), режисер (1980–1988). Водночас 1983–1993 — завідуючий кафедрою оперної підготовки Київської консерваторії.
Широкий жанрово-стильовий діапазон. Сильний голос, рівний у всіх регістрах, гнучкий у відтінках. Бездоганна техніка вокалу, дикції, акторської гри. Саме для його голосу написано багато класичних творів композитором Олександром Білашем, зокрема пісню на слова Дмитра Павличка «Два кольори».
Виконавець оперних партій Остап, Микола («Тарас Бульба», «Наталка-Полтавка» Лисенка), Петруччіо («Приборкування норовливої» Шебаліна), Мазепа, Онєгін («Мазепа», «Євгеній Онєгін» Чайковського), Демон («Демон» Рубінштейна), Фігаро («Севільський цирульник» Россіні), Ріголетто («Ріголетто» Верді) та ін.
Режисер-постановник понад 20-ти вистав, зокрема «Князь Ігор» О. Бородіна (1975), «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського (1978), «Золотий обруч» Б. Лятошинського (1989), «Мазепа» П. Чайковського (1991), «Війна і мир» С. Прокоф'єва (2003), «Севільський цирюльник» Дж. Россіні.
З 1988 р. — головний режисер Національної опери України ім. Т.Шевченка.
Виступав як концертний співак, гастролював за кордоном (Угорщина, США, Канада, Російська Федерація, Португалія, Німеччина). Записав понад 15 платівок, 6 компакт-дисків. Всього у концертному репертуарі понад 85 творів національної та світової класики — від буковинця Сидора Воробкевича до австрійця Йозефа Гайдна.
З березня 1998 по квітень 2002 — Народний депутат України 3-го скликання, заступник голови Комітету ВР з питань культури та духовності.
Нагороди та відзнаки:
Звання Герой України з врученням ордена Держави (28 березня 2005);
Орден князя Ярослава Мудрого III ст. (27 березня 2015);
Орден князя Ярослава Мудрого IV ст. (16 січня 2009);
Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (28 березня 2000;
Почесна відзнака Президента України (27 березня 1995);
Народний артист України (30 грудня 1999); 
Золота зірка Героя Соціалістичної Праці (1985), двома орденами Леніна (1967,1985), орденом Дружби народів (1975), орденом Трудового Червоного Прапора (1985) й медалями;
Народний артист СРСР (1960), Заслужений артист СРСР (1958);
Премія Ленінського комсомолу (СРСР, 1967), Державна премія (УРСР,1973) ім. Т.Г.Шевченка, Державна премія (СРСР,1977). Премія ім. З. Паліашвілі (Грузинської СРСР, 1972);
Почесний громадянин Києва (1997), Чернівців (2002), Чернівецької області (2015).
  
скачать dle 10.4фильмы бесплатно
Вернуться назад