» » Зінченко Олександр Олексійович — відомий український політик та медіа-менеджер
Інформація
  • Переглядів: 810
  • Автор: Moderator
  • Дата: 31-08-2015, 10:47
31-08-2015, 10:47

Зінченко Олександр Олексійович — відомий український політик та медіа-менеджер

Категорія: Чернівецькій області - 75

Народився  16 квітня 1957, в місті Славута, Хмельницької Області. Батько — Олексій Михайлович (1917–1982) був військовим контррозвідником, мати — Олександра Антонівна (1922–2001) під час війни служила медсестрою..
У 1979 закінчив фізичний факультет Чернівецького державного університету. Після того працював інженером науково-дослідного сектору кафедри теоретичної фізики, був аспірантом, молодшим науковим співробітником університету.
Комсомольську кар'єру розпочав у 1983. За 6 років пройшов шлях від заступника секретаря комітету комсомолу Чернівецького університету до завідувача відділу пропаганди та агітації ЦК ВЛКСМ, голови координаційного комітету у зв'язках з молодіжними організаціями СРСР. Олександр Зінченко був головою ліквідаційної комісії ВЛКСМ.
З жовтня 1991 по серпень 1992 — голова виконкому координаційної ради ЦК ВЛКСМ. Після — закінчив Академію суспільних наук за спеціальністю «політологія» і повернувся до Києва. В українській столиці очолив ТОВ «Омета-Меркантайл», яка була частиною створеного Григорієм Суркісом у 1992 холдингу «Омета-XXI сторіччя». Після того пан Зінченко був віце-президентом, заступником керівника представництва АТ «Балчуг».
У 1995 Зінченко став генеральним директором АТЗТ ІА «Україна-Експрес». Того ж таки року призначений генеральним директором АТЗТ «Українська незалежна ТВ-корпорація» (телеканал «Інтер»). У 1998–2002 Зінченко був почесним президентом телеканалу. У 2003 був остаточно позбавлений можливостей впливу на «Інтер», контроль над яким на той час повністю здійснював Ігор Плужніков.
У 1998 і 2002 Олександр Зінченко обирався народним депутатом (3-го та 4-го скликань відповідно) за партійним списком СДПУ(О). Очолював спершу підкомітет з питань електронних засобів масової інформації Комітету з питань свободи слова та інформації, а після «оксамитової революції» — Комітет з питань ЗМІ. У 1999–2002 був лідером фракції об'єднаних соціал-демократів. У травні 2002 його було обрано віце-спікером парламенту за квотою СДПУ(О).
У парламенті очолював дві ТСК: для аналізу стану справ у Збройних Силах України, ходу їх реформування, узагальнення проблем, які є у цій сфері, та підготовки пропозицій у зв'язку з проведенням 12 листопада 2002 «Дня Уряду України» та по підготовці і попередньому розгляду узгоджених законопроектів про засади внутрішньої політики України, про засади зовнішньої політики України та про засади національних інтересів і національної стратегії розвитку України (2002).
У 2003 Зінченко порвав із партією Віктора Медведчука, а у липні 2004 отримав посаду керівника виборчого штабу Віктора Ющенка. 25 вересня того ж таки року очолив штаб коаліції «Сила народу». У листопаді 2004 був обраний головою виконкому Комітету національного порятунку.
24 січня 2005 призначений на посаду Державного секретаря України при Президенті Вікторі Ющенко. Був серед засновників партії Народний союз «Наша Україна». Звільнений з Секретаріату Президента у вересні 2005 р. за власним бажанням — на знак протесту проти «відродження корупційних схем у вищих ешелонах влади». Одночасно порвав із НСНУ.
Напередодні виборів 2006 очолив Партію патріотичних сил, яка здобула менше 1 % голосів виборців.
На виборах до Київської міської ради 2008 балотувався за списком Блоку Юлії Тимошенко (4-е місце), до смерті очолював фракцію БЮТ у Київраді.
З лютого 2009 до березня 2010 був головою Національного космічного агентства України.
Автор (співавтор) 35 наукових праць з фізики напівпровідників, 15 статей з теорії молодіжного руху; 10 праць, присвячених глобальним інформаційним системам і ролі ЗМІ в сучасних умовах. Кандидат фізико-математичних наук. Академік Телевізійної академії України.
Нагороди та відзнаки:

 

Орден «За заслуги» III ст. (21 серпня 2001) — за значний особистий внесок у соціально-економічний та культурний розвиток України, вагомі трудові досягнення та з нагоди 10-ї річниці незалежності України;
Заслужений журналіст України (20 жовтня 1998) — за вагомий особистий внесок у розвиток національного телебачення, високий професіоналізм;
Державна премія України в галузі науки і техніки 2012 року — за роботу «Проблемно-орієнтовані обчислювальні засоби обробки інформації в реальному часі» (у складі колективу; посмертно);
Почесна грамота Кабінету Міністрів України (квітень 2003);
Телетріумф 2003 року в номінації «За особистий внесок у розвиток українського телебачення премія Телетріумф»;
Нагороджений орденом «Святий князь Володимир» IV ступеня.
           9 червня 2010 у віці 53 роки Олександр Зінченко помер в лікарні Феофанія від раку крові, з яким боровся близько 10 років. Похований 11 червня в Києві на Байковому кладовищі

Зінченко Олександр Олексійович — відомий український політик та медіа-менеджер

 

Зінченко Олександр Олексійович — відомий український політик та медіа-менеджер

 


 


скачать dle 10.4фильмы бесплатно

Контакти

Адреса:
вул. Грушевського, 1, м.Чернівці, 58010
Телефони:
55-29-66, 57-32-84(факс)
Пошта:
doncv@ukr.net

Партнери сайту a-yak.net - А як...? Розповідаємо про все, що покращує життя

Архiв новин

Квітень 2019 (116)
Березень 2019 (206)
Лютий 2019 (219)
Січень 2019 (213)
Грудень 2018 (163)
Листопад 2018 (250)

Команда сайту

Адміністратор:
Смольницький Анатолій Ігорович
Пошта:
doncvpress@ukr.net

Весь контент доступний за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International license, якщо не зазначено інше